Категорія: Біблія

Кафизма 1 – 10 (Пс. 1 – 76)

Псалом: 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151

Псалом 77

Повчання Асафа.

¹ Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх. ² Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх. ³ Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам, ⁴ не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив. ⁵ Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім, ⁶ щоб знав рід майбутній — діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм. ⁷ Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його. ⁸ Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм. ⁹ Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви. ¹⁰ Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити. ¹¹ Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм. ¹² Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан. ¹³ Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною. ¹⁴ Вдень вів їх хмарою, а всю ніч — світлом вогню. ¹⁵ Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні. ¹⁶ Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки. ¹⁷ Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі. ¹⁸ Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй. ¹⁹ Говорили проти Бога й сказали: «Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі? ²⁰ Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?» ²¹ Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. І гнів піднявся над Ізраїлем, ²² за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його. ²³ Він наказав хмарам і відчинив двері неба. ²⁴ Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм. ²⁵ Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости. ²⁶ Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю. ²⁷ І, наче порох, сипав на них м’ясо — птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський. ²⁸ Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх, ²⁹ і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм. ³⁰ Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх, ³¹ гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув. ³² Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його. ³³ І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі. ³⁴ Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його. ³⁵ І пригадували, що Бог — пристановище їхнє і Бог Всевишній — Спаситель їхній. ³⁶ Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому, ³⁷ але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували. ³⁸ Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє. ³⁹ Він пам’ятав, що вони — тіло, вітер, що проходить і не повертається. ⁴⁰ Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім! ⁴¹ І знову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого, ⁴² не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя. ⁴³ Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан. ⁴⁴ Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити. ⁴⁵ Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх. ⁴⁶ Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані. ⁴⁷ Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю. ⁴⁸ Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка. ⁴⁹ Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву. ⁵⁰ Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель. ⁵¹ Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових. ⁵² І підняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі. ⁵³ Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море. ⁵⁴ І привів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його. ⁵⁵ Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх. ⁵⁶ Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували. ⁵⁷ Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований. ⁵⁸ Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його. ⁵⁹ Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля. ⁶⁰ Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми. ⁶¹ І віддав у неволю силу їхню, і славу їхню — у руки ворогів. ⁶² Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє. ⁶³ Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень. ⁶⁴ Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть. ⁶⁵ Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином. ⁶⁶ І уразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх. ⁶⁷ Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав. ⁶⁸ А вибрав коліно Іуди — гору Сион, що її полюбив. ⁶⁹ І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки. ⁷⁰ І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його. ⁷¹ Від доїння їх привів його пасти народ Свій — Якова, і насліддя Своє — Ізраїля. ⁷² І він пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх.

Слава…

Псалом 78

Псалом Асафа.

¹ Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну. ² Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним. ³ Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх. ⁴ Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас. ⁵ Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє? ⁶ Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають. ⁷ Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили. ⁸ Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми. ⁹ Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого. ¹⁰ Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх. ¹¹ Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть. ¹² Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи. ¹³ А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.

Слава…

Псалом 79

¹ Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.

² Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися. ³ Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас. ⁴ Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося. ⁵ Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх? ⁶ Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою. ⁷ Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас. ⁸ Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. ⁹ З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її. ¹⁰ Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю. ¹¹ Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих. ¹² Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату). ¹³ Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою. ¹⁴ Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його. ¹⁵ Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей. ¹⁶ І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе. ¹⁷ Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть. ¹⁸ Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе. ¹⁹ А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє. ²⁰ Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

Псалом 80

¹ Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа.

² Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова. ³ Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями. ⁴ Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого. ⁵ Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого. ⁶ Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав. ⁷ «Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин. ⁸ В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе. ⁹ Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю! ¹⁰ Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим. ¹¹ Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх. ¹² Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені. ¹³ Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми. ¹⁴ О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми. ¹⁵ Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою. ¹⁶ Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки. ¹⁷ Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх».

Псалом 81

Псалом Асафа.

¹ Бог став у сонмі богів, посеред них, щоб богів судити. ² «Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам? ³ Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте. ⁴ Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його. ⁵ Не пізнали і не зрозуміли, бо в темряві ходять. Нехай захитаються всі основи землі. ⁶ Я сказав: ви — боги і сини Всевишнього всі, ⁷ але вмираєте, як люди, і, як кожен князь, падаєте». ⁸ Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи.

Псалом 82

¹ Пісня. Псалом Асафа.

² Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже. ³ Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови. ⁴ Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх. ⁵ Сказали: «Підемо й винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля». ⁶ Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе. ⁷ Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни, ⁸ Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими. ⁹ І Ассур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим. ¹⁰ Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана, ¹¹ які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі. ¹² Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — вельможами їхніми, ¹³ які говорили: «Візьмемо собі у володіння святиню Божу». ¹⁴ Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром, ¹⁵ як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори, ¹⁶ так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання. ¹⁷ Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи. ¹⁸ Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть. ¹⁹ І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі.

Псалом 83

¹ Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом синів Кореєвих.

² Які любі оселі Твої, Господи Сил! ³ Жадає і лине душа моя до двору Господнього; серце моє й тіло моє возрадувалися Богу живому. ⁴ Бо й пташка знаходить собі домівку, і ластівка гніздо собі, щоб вивести пташенят своїх, біля вівтарів Твоїх, Господи Сил, Царю мій і Боже мій. ⁵ Блаженні ті, що живуть у домі Твоїм, повіки вони будуть хвалити Тебе. ⁶ Блаженний муж, який має заступництво своє у Тобі і в якого у серці дорога до Тебе. ⁷ Ідучи долиною плачу, вони знаходять джерела води, Законодавець покриває їх благословенням. ⁸ Вони перейдуть від сили в силу і являться перед Богом на Сионі. ⁹ Господи, Боже Сил, почуй молитву мою! Зглянься, Боже Яковів. ¹⁰ Захиснику наш, Боже! Прихилися і поглянь на лице Христа Твого. ¹¹ Бо один день у дворах Твоїх краще за тисячі днів. Бажаю краще стояти біля порога в домі Бога мого, аніж перебувати мені в палацах грішників. ¹² Бо Бог є сонце й захист. Милість і правду любить Господь Бог і подає славу й благодать. Господь не позбавить блага тих, що ходять у чистоті. ¹³ Господи, Боже Сил! Блаженна людина, яка уповає на Тебе.

Псалом 84

¹ Начальнику хору. Псалом синів Кореєвих.

² Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова. ³ Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх. ⁴ Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї. ⁵ Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас. ⁶ Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду? ⁷ Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій. ⁸ Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам! ⁹ Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього. ¹⁰ Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій. ¹¹ Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися. ¹² Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася. ¹³ Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій. ¹⁴ Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші.

Слава…

Псалом 85

Молитва Давида.

¹ Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я немічний і вбогий. ² Охорони душу мою, бо я відданий Тобі. Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе. ³ Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня. ⁴ Звесели душу раба Твого, бо до Тебе я підношу душу мою. ⁵ Бо Ти, Господи, благий і лагідний і многомилостивий до тих, що призивають Тебе. ⁶ Почуй, Господи, молитву мою і вислухай голос благання мого. ⁷ В день скорботи моєї я взиваю до Тебе, бо Ти почуєш мене, Боже. ⁸ Немає між богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми. ⁹ Всі народи, що їх створив Ти, прийдуть і поклоняться Тобі, Господи, і прославлять ім’я Твоє. ¹⁰ Бо Ти великий і твориш чудеса. Ти — Бог єдиний. ¹¹ Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. Утверди серце моє в страху перед іменем Твоїм. ¹² Буду вихваляти Тебе, Господи, Боже мій, всім серцем моїм і прославлятиму ім’я Твоє повіки. ¹³ Бо велика милість Твоя наді мною: Ти визволив душу мою з пекла найглибшого. ¹⁴ Боже! Беззаконники повстали проти мене, і натовп сильних шукає душі моєї, і не мають Тебе перед собою. ¹⁵ Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний. ¹⁶ Зглянься на мене і помилуй мене; дай силу рабу Твоєму, спаси сина раби Твоєї. ¹⁷ Покажи на мені ознаку милости Твоєї, щоб побачили ненависники мої і посоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене.

Псалом 86

¹ Псалом синів Кореєвих. Пісня (про Єрусалим, що є прообраз Єрусалима небесного).

² Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова. ³ Преславне говорять про тебе, місто Боже. ⁴ Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось филистимляни і Тир з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там. ⁵ І про Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його. ⁶ Господь напише в переписі народів: ось такий народився там. ⁷ Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться.

Псалом 87

¹ Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.)

² Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою. ³ Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого. ⁴ Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося. ⁵ Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили, ⁶ між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті. ⁷ Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній. ⁸ На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене]. ⁹ Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти. ¹⁰ Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої. ¹¹ Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе? ¹² Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі? ¹³ Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття? ¹⁴ Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе. ¹⁵ Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене? ¹⁶ Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг. ¹⁷ По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене. ¹⁸ Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі. ¹⁹ Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.

Слава…

Псалом 88

¹ Повчання Ефама Езрахіта.

² Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. ³ Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. ⁴ «Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: ⁵ навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій». ⁶ Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. ⁷ Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими? ⁸ Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. ⁹ Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. ¹⁰ Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. ¹¹ Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. ¹² Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. ¹³ Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. ¹⁴ Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. ¹⁵ Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. ¹⁶ Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, ¹⁷ і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. ¹⁸ Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. ¹⁹ Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш. ²⁰ Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. ²¹ Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. ²² Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. ²³ Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. ²⁴ Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. ²⁵ Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. ²⁶ І покладу на море руку його і на ріки — правицю його. ²⁷ І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.» ²⁸ І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі. ²⁹ Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. ³⁰ І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба. ³¹ А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, ³² якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, ³³ то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх. ³⁴ Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, ³⁵ не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. ³⁶ Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. ³⁷ Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною, ³⁸ як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний». ³⁹ А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. ⁴⁰ Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. ⁴¹ Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. ⁴² Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. ⁴³ Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. ⁴⁴ Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. ⁴⁵ Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. ⁴⁶ Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. ⁴⁷ Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? ⁴⁸ Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? ⁴⁹ Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? ⁵⁰ Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? ⁵¹ Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. ⁵² Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. ⁵³ Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.

Слава…

Псалом 89

¹ Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

² Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід. ³ Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси. ⁴ Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!» ⁵ Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна. ⁶ Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне. ⁷ Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі. ⁸ Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого. ⁹ Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії. ¹⁰ Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо. ¹¹ Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою? ¹² Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре. ¹³ Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми. ¹⁴ Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось. ¹⁵ Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло. ¹⁶ І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх. ¹⁷ І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

Псалом 90

[Хвалебна пісня Давида] (у євреїв не надписаний).

¹ Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. ² Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе». ³ Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. ⁴ Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. ⁵ Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. ⁶ Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. ⁷ Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. ⁸ Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. ⁹ Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. ¹⁰ Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. ¹¹ Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. ¹² На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.¹³ На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. ¹⁴ Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. ¹⁵ Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. ¹⁶ Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».

Слава…

Псалом 91

¹ Пісня в день суботній.

² Благо є сповідуватися Господу і співати імені Твоєму, Вишній. ³ Сповіщати зранку милість Твою і істину Твою на всяку ніч, ⁴ на десятиструннім псалтирі, з піснею на гуслях. ⁵ Бо Ти звеселив мене, Господи, і я радію від діл рук Твоїх. ⁶ Які величні діла Твої, Господи, і які дивні помисли Твої. ⁷ Безумний не збагне їх і нерозумний не зрозуміє. ⁸ Ось грішники зійшли, як трава, і беззаконники цвітуть, щоб щезнути навіки, — ⁹ Ти ж Всевишній навіки, Господи! ¹⁰ Ось бо вороги Твої, Господи, ось вороги Твої загинуть, і розсіються всі ті, що чинять беззаконня; ¹¹ і піднесеться, як у єдинорога ріг, сила моя; і старість моя — в чистому єлеї; ¹² і погляне око моє на ворогів моїх, і про лукавих, що повстають проти мене, почує вухо моє. ¹³ Праведник, як фінік, розцвіте, і як кедр, що в Ливані, примножиться. ¹⁴ Насаджені в домі Господнім у дворах Бога нашого розцвітуть. ¹⁵ Вони і в старості будуть множитися, і в доброму здоров’ї перебуватимуть, ¹⁶ щоб сповіщати, що праведний Господь — Бог наш, і нема неправди в Ньому.

Псалом 92

[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була населена земля.]

¹ Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу [і] опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. ² Престіл Твій, Господи, од вічності, споконвіку Ти єси Бог. ³ Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої. ⁴ Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. ⁵ Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.

Псалом 93

[Псалом Давида в четвертий день тижня.]

¹ Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе! ² Встань, Судде землі, дай відплату гордим. ³ Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися? ⁴ Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня. ⁵ Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє. ⁶ Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають. ⁷ І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова». ⁸ Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму? ⁹ Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить? ¹⁰ Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас? ¹¹ Знає Господь замисли людські, що вони марні. ¹² Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого, ¹³ щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму. ¹⁴ Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого. ¹⁵ Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем. ¹⁶ Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня? ¹⁷ Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя. ¹⁸ Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене. ¹⁹ Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою. ²⁰ Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону? ²¹ Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять. ²² Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї. ²³ Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.

Слава…

Псалом 94

[Хвалебна пісня Давида.]

¹ Прийдіть, у радості заспіваємо Господу, виголосимо славу Спасителю нашому. ² Станьмо перед лицем Його з хвалою, піснями прославимо Його. ³ Бо Господь — Бог великий і Цар великий над усіма сильними землі. ⁴ Бо в руці Його всі глибини землі, і висоти гір всі Його. ⁵ І море — Його, бо Він створив його, і сушу створили руки Його. ⁶ Прийдіть, поклонімось і припадімо до Нього, та, схиливши коліна, помолимось перед Господом, Який створив нас. ⁷ Бо Він — Бог наш, а ми, люди, — паства Його і вівці руки Його. О, коли б ви нині послухали голосу Його: ⁸ «Не робіть жорстокими сердець ваших, як у Мереві, як у день випробовування в пустелі, ⁹ де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, хоч бачили діла Мої. ¹⁰ Сорок років гнівив Мене рід цей, і Я сказав: народ цей заблукав серцем; вони не пізнали шляхів Моїх. ¹¹ Тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть у спокій Мій».

Псалом 95

[Хвалебна пісня Давида. На спорудження дому.]

¹ Заспівайте Господу пісню нову. Заспівайте Господу, вся земле. ² Співайте Господу і благословляйте ім’я Його. Благовістіть день у день про спасіння Його. ³ Сповіщайте в народах про славу Його, між усіма поколіннями про чудеса Його. ⁴ Бо великий Господь і вельми хвальний, страшний для всіх богів. ⁵ Бо ті боги народів ніщо — ідоли, а Господь небеса сотворив. ⁶ Слава і велич перед лицем Його, сила й краса у святині Його. ⁷ Воздайте, покоління народів, воздайте Господу славу і честь. ⁸ Воздайте Господу славу імені Його. Принесіть дари і ввійдіть у двори Його. ⁹ Поклоніться Господу у величній святині Його. Нехай тремтить перед лицем Його вся земля. ¹⁰ Сповіщайте народам, що Господь царює, що Він утвердив вселенну і не захитається вона. Він буде судити народи за правдою. ¹¹ Нехай веселяться небеса і нехай радіє вся земля; хай шумить море і все, що наповнює його. ¹² Нехай радіють поля і все, що на них, і нехай веселяться всі дерева в лісах перед лицем Господа. ¹³ Бо ось Він гряде, Він гряде судити землю. Він буде судити вселенну за правдою і всі народи за істиною Своєю.

Псалом 96

[Псалом Давида, коли упорядковувалася земля його.]

¹ Господь царює — нехай радіє земля, нехай веселяться численні острови її. ² Хмара і морок навкруги Нього, суд і правда — підвалини Престолу Його. ³ Вогонь іде перед Ним і навколо спалює ворогів Його. ⁴ Блискавки Його осявають всесвіт, земля бачить це і трясеться. ⁵ Гори, наче віск, тануть від лиця Господа, від лиця Господа всієї землі. ⁶ Небеса сповіщають правду Його, і всі народи бачать славу Його. ⁷ Нехай посоромляться всі, що вклоняються перед ідолами та ще й хваляться ними. Поклоніться Йому, всі ангели Його. ⁸ Чує Сион і радіє, і веселяться дочки юдейські через суди Твої, Господи. ⁹ Бо Ти, Господи, високий над усією землею, Ти високо піднісся над усіма богами. ¹⁰ Ви, що любите Господа, ненавидьте зло, Він охороняє душі святих Своїх, із рук баззаконників визволяє їх. ¹¹ Світло сяє на праведника, і на правих серцем — радість. ¹² Веселіться, праведні, у Господі, і прославляйте пам’ять святині Його.

Слава…

Псалом 97

Псалом [Давида].

¹ Заспівайте Господу пісню нову, бо дивне сотворив Господь. Правиця Його і сила Його дали Йому перемогу. ² Явив Господь спасіння Своє, перед народами відкрив правду Свою. ³ Згадав Він милість Свою [до Якова] і вірність Свою до дому Ізраїлевого. Побачили всі кінці землі спасіння Бога нашого. ⁴ Викликніть Господу, вся земля; радійте, веселіться й співайте! ⁵ Співайте Господу з гуслями, з гуслями і з голосом псалмоспівів. ⁶ Звуками труб і голосом рога радісно святкуйте перед Царем Господом. ⁷ Нехай співає море і все, що живе в ньому; вселенна і все, що наповнює її. ⁸ Нехай плещуть хвилями ріки і нехай радіють гори ⁹ перед лицем Господа, бо ось Він гряде судити землю; Він буде судити вселенну за справедливістю і народи — за правдою.

Псалом 98

[Псалом Давида.]

¹ Господь воцарився — нехай бояться народи! Возсів на херувимах, — нехай захитається земля. ² Господь в Сионі великий і високий над усіма людьми. ³ Нехай прославляють велике і страшне ім’я Твоє, бо воно святе. ⁴ І честь Царева любить правосуддя: Ти утвердив правду, суд і правоту встановив Ти у синів Якова. ⁵ Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе. ⁶ Мойсей і Аарон між ієреями Його, і Самуїл між тими, що призивають ім’я Його. Взивали вони до Господа, і Він вислухав їх. ⁷ У стовпі хмарному Він говорив до них, і вони виконували, зберігали заповіді Його і повеління Його, що Він дав їм. ⁸ Господи, Боже наш! Ти вислухав благання їхні; Боже, Ти був милостивим до них, але й карав за провини їхні. ⁹ Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся на горі святій Його, бо Святий Господь, Бог наш.

Псалом 99

Псалом [Давида] хвалебний.

¹ Викликніть Господу, вся земля! ² Служіть Господу з радістю. Ідіть перед лице Його з піснями хвали. ³ Знайте, що Він — Господь Бог наш, Він створив нас. Ми — народ Його і вівці пастви Його. ⁴ Входьте у ворота Його з хвалою, у двори Його — з піснями хвальними. Хваліть Його і прославляйте ім’я Його. ⁵ Бо Господь милосердний, милість Його вічна й істина Його з роду в рід.

Псалом 100

Псалом Давида.

¹ Про милість і правосуддя буду співати Тобі, Господи. ² Буду розмірковувати про путі непорочні; коли Ти, Господи, прийдеш до мене? Буду ходити в домі моїм у чистоті серця мого. ³ Не покладу перед очима моїми діла протизаконного; тих, що чинять беззаконня, я ненавиджу. ⁴ Серце нечестивого не пристане до мене. Злого я не хочу знати. ⁵ Того, що потай очорнює ближнього свого, я прожену. З гордим оком і неситим серцем не сяду за стіл. ⁶ Очі мої на вірних землі, щоб перебували вони біля мене. І хто ходить шляхом непорочности, той буде служити мені. ⁷ Не буде жити в моїм домі той, хто діє підступно. Не залишиться перед очима моїми той, хто говорить неправду. ⁸ Щоранку буду нищити всіх грішників землі, щоб викоренити з міста Господнього всіх, що чинять беззаконня.

Слава…

Псалом 101

¹ Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.

² Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде. ³ Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене. ⁴ Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли. ⁵ Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій. ⁶ Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї. ⁷ Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах. ⁸ Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі. ⁹ Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене. ¹⁰ Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами. ¹¹ Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене. ¹² Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава. ¹³ Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід. ¹⁴ Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час. ¹⁵ Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його. ¹⁶ І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї. ¹⁷ Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй. ¹⁸ Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх. ¹⁹ І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа. ²⁰ Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю, ²¹ щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених, ²² щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі, ²³ коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу. ²⁴ Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого. ²⁵ І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно. ²⁶ На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх. ²⁷ Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться. ²⁸ Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться. ²⁹ Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».

Псалом 102

Псалом Давида.

¹ Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його. ² Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його. ³ Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. ⁴ Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами. ⁵ Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя. ⁶ Господь творить справедливість і суд усім покривдженим. ⁷ Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим — хотіння Свої. ⁸ Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. ⁹ Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. ¹⁰ Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. ¹¹ Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його. ¹² Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші. ¹³ Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його. ¹⁴ Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми — порох землі. ¹⁵ Людина — як трава, дні її — немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає. ¹⁶ Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній. ¹⁷ Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його. ¹⁸ І правда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх. ¹⁹ Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє. ²⁰ Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його. ²¹ Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його. ²² Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа!

Псалом 103

[Псалом Давида про сотворіння світу.]

¹ Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу. ² Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро. ³ Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. ⁴ Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я. ⁵ Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку. ⁶ Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. ⁷ Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. ⁸ Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них. ⁹ Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю. ¹⁰ Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.] ¹¹ Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою. ¹² Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям. ¹³ Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. ¹⁴ Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. ¹⁵ І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини. ¹⁶ Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. ¹⁷ Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище. ¹⁸ Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців. ¹⁹ Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій. ²⁰ Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. ²¹ Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. ²² Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх. ²³ Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора. ²⁴ Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. ²⁵ Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. ²⁶ Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. ²⁷ Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. ²⁸ Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом. ²⁹ Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться. ³⁰ Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. ³¹ Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. ³² Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять. ³³ Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. ³⁴ Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. ³⁵ Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

Слава…

Псалом 104

(Алилуя.)

¹ Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його. ² Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його. ³ Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа. ⁴ Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди. ⁵ Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його. ⁶ Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його. ⁷ Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його. ⁸ Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів, ⁹ яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові. ¹⁰ І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний, ¹¹ кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого». ¹² Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній, ¹³ і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого, ¹⁴ Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям: ¹⁵ «Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм». ¹⁶ І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло. ¹⁷ Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф. ¹⁸ Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його, ¹⁹ аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його. ²⁰ Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його. ²¹ І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм. ²² Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости. ²³ Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову. ²⁴ І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх. ²⁵ Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його. ²⁶ Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав. ²⁷ Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій. ²⁸ Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його. ²⁹ Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх. ³⁰ Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх. ³¹ Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх. ³² Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх. ³³ Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх. ³⁴ Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку. ³⁵ І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх. ³⁶ І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх. ³⁷ І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх. ³⁸ Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними. ³⁹ Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі. ⁴⁰ Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх. ⁴¹ Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій. ⁴² Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого, ⁴³ і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами. ⁴⁴ І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів. ⁴⁵ Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!

Слава…

Псалом 105

Алилуя.

¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. ² Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його? ³ Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости. ⁴ Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм, ⁵ щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм. ⁶ Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня. ⁷ Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря. ⁸ Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою. ⁹ І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю. ¹⁰ І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога. ¹¹ Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився. ¹² І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому. ¹³ Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його. ¹⁴ Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній. ¹⁵ Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні. ¹⁶ І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа. ¹⁷ Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона. ¹⁸ Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних. ¹⁹ Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові. ²⁰ Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву. ²¹ Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті, ²² дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі. ²³ І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх]. ²⁴ І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його; ²⁵ Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього. ²⁶ І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі, ²⁷ розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі. ²⁸ Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих, ²⁹ і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх. ³⁰ Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася. ³¹ І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки. ³² І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них, ³³ бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми. ³⁴ Не знищили народів, про яких говорив їм Господь, ³⁵ але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх, ³⁶ стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою, ³⁷ приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх; ³⁸ проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю; ³⁹ осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх. ⁴⁰ Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його. ⁴¹ і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними. ⁴² Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою. ⁴³ Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє. ⁴⁴ Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх. ⁴⁵ Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його. ⁴⁶ І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх. ⁴⁷ Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю. ⁴⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!

Слава…

Псалом 106

[Алилуя.]

¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. ² Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога, ³ і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня. ⁴ Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного. ⁵ Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня. ⁶ Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої. ⁷ І привів їх прямою дорогою до міста заселеного. ⁸ Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських, ⁹ бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром. ¹⁰ Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом, ¹¹ бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього. ¹² Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм. ¹³ Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, ¹⁴ вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав. ¹⁵ Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських: ¹⁶ бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав. ¹⁷ Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли. ¹⁸ Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти. ¹⁹ Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, ²⁰ послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх. ²¹ Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. ²² Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його. ²³ Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих, ²⁴ вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині: ²⁵ скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, — ²⁶ піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей. ²⁷ Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня. ²⁸ Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди. ²⁹ Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли. ³⁰ І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані. ³¹ Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. ³² Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин. ³³ Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю, ³⁴ землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній. ³⁵ Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води. ³⁶ І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі, ³⁷ засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай. ³⁸ Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується. ³⁹ Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи, ⁴⁰ тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів. ⁴¹ Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець. ⁴² Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої. ⁴³ Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні.

Слава…

Псалом 107

¹ Пісня. Псалом Давида.

² Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй. ³ Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано. ⁴ Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен. ⁵ Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя. ⁶ Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя, ⁷ щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене. ⁸ Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю: ⁹ Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій, ¹⁰ Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені». ¹¹ Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома? ¹² Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим? ¹³ Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський. ¹⁴ З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших.

Псалом 108

Начальнику хору. Псалом Давида.

¹ Боже хвали моєї! Не мовчи. ² Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. ³ Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; ⁴ за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; ⁵ віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою. ⁶ Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. ⁷ Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. ⁸ Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. ⁹ Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою. ¹⁰ Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. ¹¹ Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. ¹² Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; ¹³ нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. ¹⁴ Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. ¹⁵ Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, ¹⁶ за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. ¹⁷ Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього. ¹⁸ Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; ¹⁹ і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. ²⁰ Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! ²¹ Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. ²² Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. ²³ Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. ²⁴ Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. ²⁵ І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. ²⁶ Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. ²⁷ Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. ²⁸ Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. ²⁹ А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. ³⁰ А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, ³¹ бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.

Слава…

Псалом 109

Псалом Давида.

¹ Сказав Господь Господу моєму: «Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх». ² Жезл сили Твоєї пошле Господь із Сиона; царюй посеред ворогів Твоїх. ³ З Тобою народ Твій у день сили Твоєї, у світлостях святих Твоїх. «Із утроби раніше віків Я породив Тебе». ⁴ Клявся Господь і не розкається: «Ти священик повік за чином Мелхиседековим». ⁵ Господь праворуч Тебе, Він у день гніву Свого уразить царів. ⁶ Він учинить суд над народами, покриє землю трупами, знищить голови багатьох у великій країні. ⁷ І з потоку в дорозі буде пити, тому високо піднесе голову.

Псалом 110

Алилуя.

¹ Прославляю [Тебе], Господи, всім серцем [моїм] в раді праведників і в зібранні. ² Великі діла Господні, вони жадані для всіх, що люблять їх. ³ Діла Його — краса і слава; правда Його перебуває вічно. ⁴ Незабутніми зробив Він чудеса Свої; щедрий і милостивий Господь. ⁵ Він дає поживу всім тим, що бояться Його. Завіт Свій пам’ятає вічно. ⁶ Могутність діянь Своїх явив Він народові Своєму, щоб дати йому насліддя народів. ⁷ Діла рук Його — істина й правосуддя; всі заповіді Його вірні, ⁸ тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті. ⁹ Визволення послав Господь народові Своєму, навіки поставив завіт Свій. Святе і страшне ім’я Його. ¹⁰ Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його. Хвала Йому на віки віків.

Псалом 111

Алилуя.

¹ Блажен муж, що боїться Господа і дуже любить заповіді Його. ² Сильним на землі буде покоління його. Рід праведних буде благословенний. ³ Слава і багатство буде в домі його; праведність його перебуватиме вічно. ⁴ У темряві сяє світло праведникові; він лагідний, милосердний і справедливий. ⁵ Добрий чоловік має милосердя і в позику дає; на суді він твердо говорить слово своє. ⁶ Він повіки не захитається. Пам’ять праведникові буде вічна. ⁷ Лихих наклепів він не убоїться; серце його надіється на Господа. ⁸ Упевнене серце його: він не злякається, коли побачить ворогів своїх. ⁹ Він роздає щедро, подає вбогим, праведність його перебуватиме вічно, сила його піднесеться у славі. ¹⁰ Побачить це нечестивий і розгнівається, заскрегоче зубами і згине. Бажання нечестивців не здійсниться.

Слава…

Псалом 112

Алилуя.

¹ Хваліть, раби Господні, хваліть ім’я Господнє! ² Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку. ³ Від сходу сонця й до заходу нехай буде прославлене ім’я Господнє. ⁴ Високо над усіма народами Господь, вище небес слава Його. ⁵ Хто — як Господь Бог наш?! Він перебуває на небесах. ⁶ Він нахиляється, щоб доглядати небо й землю; ⁷ з пороху піднімає бідного і з гноїща підносить убогого, ⁸ щоб посадити його з князями народу Свого; ⁹ неплідну робить матір’ю, яка в домі своїм втішається дітьми. Алилуя!

Псалом 113

[Алилуя.]

¹ Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова — від людей чужих, ² Юдея стала святинею Його, а Ізраїль — володінням Його. ³ Море побачило і розступилося, Йордан повернув назад. ⁴ Гори підстрибували, як вівці, і пагорби — наче ягнята. ⁵ Чого ти, море, розступилося? І ти, Йордане, чого повернув назад? ⁶ Чого ви, гори, як вівці, скачете, і ви, пагорби, наче ягнята? ⁷ Перед лицем Господа затряслася земля, перед лицем Бога Якова, ⁸ що перетворив камінь на озеро води, скелю — на джерело потоків. ⁹ Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу з милости Твоєї. ¹⁰ Щоб не сказали народи: «Де Бог їх?» ¹¹ Бог наш на небесах [і на землі], все, що захотів, створив. ¹² Ідоли язичників — срібло й золото, діло рук людських: ¹³ мають уста, та не говорять, мають очі, та не бачать, ¹⁴ мають вуха, та не чують, мають ніздрі, та нема в них нюху; ¹⁵ руки їх не діють, ноги їх не ходять, жодного звуку немає в гортані їх. ¹⁶ Подібні до них і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. ¹⁷ [Доме] Ізраїля! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист. ¹⁸ Доме Аарона! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист. ¹⁹ Всі, що боїтеся Господа, уповайте на Господа, Він — наша поміч і захист. ²⁰ Господь пам’ятає про нас і благословляє [нас]: Він благословив дім Ізраїля, благословив дім Аарона, ²¹ Він благословляє тих, що бояться Господа — малих і великих. ²² Нехай же додасть вам Господь все більше й більше, вам і дітям вашим. ²³ Нехай благословить вас Господь, що сотворив небо і землю. ²⁴ Небо над небесами — оселя Господа, а землю Він дав синам людським. ²⁵ Не мертві хвалитимуть Господа, і не всі, що сходять у могилу. ²⁶ А ми, [живі,] будемо благословляти Господа віднині й довіку. Алилуя.

Псалом 114

[Алилуя.]

¹ Я люблю Господа, Він почув голос благання мого. ² Прихилив до мене вухо Своє; буду призивати Його в усі дні мої. ³ Обійняли мене болі смертельні, і муки пекельні найшли на мене: я зустрів скорботу й утиски. ⁴ Тоді я призвав ім’я Господнє: «Господи, спаси душу мою!» ⁵ Милостивий і праведний Господь; Бог наш милує нас. ⁶ Господь охороняє немовлят: я знесилився, і Він допоміг мені. ⁷ Повернися, душе моя, у спокій твій, бо Господь облагодіяв тебе. ⁸ Ти, Господи, спас душу мою від смерти, очі мої — від сліз, ноги мої — від спотикання. Буду ходити перед Господом у країні живих.

Слава…

Глава 115

[Алилуя.]

¹ Вірував я, тому й заговорив, і я смирився вельми. ² І сказав я в нестямі моїй: «Кожна людина говорить неправду!» ³ Що віддам Господу за все, що Він воздав мені? ⁴ Чашу спасіння прийму й ім’я Господнє призву. ⁵ Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. ⁶ Чесна перед Господом смерть преподобних Його. ⁷ О Господи, я раб Твій, я раб Твій і син рабині Твоєї. Ти розірвав кайдани мої. ⁸ Тобі принесу я жертву хваління й ім’я Господнє призву. ⁹ Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. ¹⁰ У дворах дому Господнього, посеред тебе, Єрусалиме. Алилуя.

Глава 116

[Алилуя.]

¹ Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди. ² Бо велика милість Його над нами й істина Його [перебуває] вічно. Алилуя.

Глава 117

[Алилуя.]

¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. ² Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його. ³ Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його. ⁴ Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий,] і повіки милість Його. ⁵ У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір. ⁶ Господь — мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина. ⁷ Господь — мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх. ⁸ Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину. ⁹ Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів. ¹⁰ Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх. ¹¹ Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх, ¹² обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх. ¹³ Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене, ¹⁴ Господь — моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням. ¹⁵ Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу, ¹⁶ правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу. ¹⁷ Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні. ¹⁸ Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене. ¹⁹ Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа. ²⁰ Ось врата Господні; праведні увійдуть ними. ²¹ Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням. ²² Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем). ²³ Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших. ²⁴ Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім. ²⁵ О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи. ²⁶ Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього. ²⁷ Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього. ²⁸ Ти — Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням]. ²⁹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.

Слава…

Глава 118

[Алилуя.]

¹ Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім. ² Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його. ³ Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять. ⁴ Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно. ⁵ О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх! ⁶ Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої. ⁷ Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї. ⁸ Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене. ⁹ Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх. ¹⁰ Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх. ¹¹ Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою. ¹² Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх. ¹³ Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх. ¹⁴ Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством. ¹⁵ Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої. ¹⁶ Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого. ¹⁷ Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого. ¹⁸ Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого. ¹⁹ Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх. ²⁰ Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої. ²¹ Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх. ²² Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх. ²³ Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої. ²⁴ Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої. ²⁵ В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм. ²⁶ Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх. ²⁷ Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої. ²⁸ Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм. ²⁹ Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене. ³⁰ Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої. ³¹ Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене. ³² Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє. ³³ Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого. ³⁴ Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм. ³⁵ Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її. ³⁶ Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи. ³⁷ Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй. ³⁸ Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою. ³⁹ Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві. ⁴⁰ Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю. ⁴¹ І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм. ⁴² І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої. ⁴³ Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя. ⁴⁴ Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків. ⁴⁵ Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх. ⁴⁶ Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся. ⁴⁷ Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю. ⁴⁸ Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої. ⁴⁹ Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати. ⁵⁰ Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене. ⁵¹ Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого. ⁵² Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся. ⁵³ Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій. ⁵⁴ Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого. ⁵⁵ Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого. ⁵⁶ Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх. ⁵⁷ Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої. ⁵⁸ Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм. ⁵⁹ Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх. ⁶⁰ Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої. ⁶¹ Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого. ⁶² Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої. ⁶³ Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої. ⁶⁴ Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх. ⁶⁵ Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм. ⁶⁶ Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю. ⁶⁷ Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого. ⁶⁸ Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх. ⁶⁹ Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх. ⁷⁰ Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм. ⁷¹ Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх. ⁷² Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.

Слава…

⁷³ Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх. ⁷⁴ Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє. ⁷⁵ Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене. ⁷⁶ Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого. ⁷⁷ Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє. ⁷⁸ Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх. ⁷⁹ Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої. ⁸⁰ Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я. ⁸¹ Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє. ⁸² Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?» ⁸³ Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув. ⁸⁴ Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд? ⁸⁵ Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму. ⁸⁶ Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені. ⁸⁷ Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх. ⁸⁸ Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх. ⁸⁹ Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах. ⁹⁰ З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо. ⁹¹ З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі. ⁹² Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй. ⁹³ Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене. ⁹⁴ Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої. ⁹⁵ Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої. ⁹⁶ Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно. ⁹⁷ О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього. ⁹⁸ Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною. ⁹⁹ Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої. ¹⁰⁰ Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх. ¹⁰¹ Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє. ¹⁰² Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене. ¹⁰³ Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм. ¹⁰⁴ Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди. ¹⁰⁵ Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх. ¹⁰⁶ Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь. ¹⁰⁷ Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм. ¹⁰⁸ Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх. ¹⁰⁹ В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого. ¹¹⁰ Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився. ¹¹¹ Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого. ¹¹² Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого. ¹¹³ Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив. ¹¹⁴ Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє. ¹¹⁵ Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого. ¹¹⁶ Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй. ¹¹⁷ Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх. ¹¹⁸ Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда. ¹¹⁹ Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої. ¹²⁰ Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся. ¹²¹ Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх. ¹²² Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді. ¹²³ Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї. ¹²⁴ Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене. ¹²⁵ Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої. ¹²⁶ Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій. ¹²⁷ Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння. ¹²⁸ Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу. ¹²⁹ Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя. ¹³⁰ Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят. ¹³¹ Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.

Слава…

¹³² Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє. ¹³³ Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня. ¹³⁴ Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої. ¹³⁵ Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх. ¹³⁶ Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого. ¹³⁷ Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої. ¹³⁸ Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина. ¹³⁹ Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої. ¹⁴⁰ Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його. ¹⁴¹ Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув. ¹⁴² Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина. ¹⁴³ Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя. ¹⁴⁴ Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити. ¹⁴⁵ Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму. ¹⁴⁶ Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої. 147 Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю. ¹⁴⁸ Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх. ¹⁴⁹ Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене. ¹⁵⁰ Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали. ¹⁵¹ Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина. ¹⁵² Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти. ¹⁵³ Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув. ¹⁵⁴ Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене. ¹⁵⁵ Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого. ¹⁵⁶ Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм. ¹⁵⁷ Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився. ¹⁵⁸ Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого. ¹⁵⁹ Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене. ¹⁶⁰ Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї. ¹⁶¹ Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого. ¹⁶² Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство. ¹⁶³ Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю. ¹⁶⁴ Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї. ¹⁶⁵ Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони. ¹⁶⁶ Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої. ¹⁶⁷ Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх. ¹⁶⁸ Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи. ¹⁶⁹ Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене. ¹⁷⁰ Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене. ¹⁷¹ Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх. ¹⁷² Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда. ¹⁷³ Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої. ¹⁷⁴ Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя. ¹⁷⁵ Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені. ¹⁷⁶ Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.

Слава…

Глава 119

Пісня ступенів.
¹ До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене. ² Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого. ³ Що дасть Тобі або що додасть Тобі язик зрадливий? ⁴ Він — як гострі стріли сильного з палаючим вугіллям, що спустошує. ⁵ Горе мені, що я перебуваю у Мосоха, живу біля шатрів кидарських. ⁶ Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру. ⁷ Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини.

Псалом 120

Пісня ступенів.
¹ Звів я очі мої в гори, звідкіля прийде поміч моя. ² Поміч моя від Господа, що створив небо і землю. ³ Він не дасть нозі твоїй спіткнутися, не задрімає Охоронитель твій. ⁴ Не задрімає і не засне Той, Хто охороняє Ізраїля. ⁵ Господь — Охорона твоя, Господь — покрова твоя на правиці твоїй. ⁶ Удень сонце не опалить тебе, а вночі — місяць. ⁷ Господь охоронить тебе від усякого зла, охоронить душу твою [Господь]. ⁸ Господь охоронить вхід і вихід твій віднині й навіки.

Псалом 121

Пісня ступенів. Давида.
¹ Звеселився я тим, що сказали мені: ходімо до дому Господнього. ² Стояли ноги наші у дворах твоїх, Єрусалиме. ³ Єрусалим створений як місто, і доля його з народом його. ⁴ Бо туди увійшли коліна, коліна Господні, за законом Ізраїля, щоб прославляти ім’я Господнє. ⁵ Бо там стоять престоли, щоб судити, престоли в домі Давидовому. ⁶ Просіть про мир для Єрусалима, і благоденство тим, що люблять тебе. ⁷ І нехай буде мир силою твоєю і благоденство у стінах твоїх. ⁸ Заради братів моїх і ближніх моїх промовляю: мир тобі. ⁹ Заради дому Господа Бога нашого жадаю я блага тобі.

Псалом 122

Пісня ступенів.
¹ До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. ² Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас. ³ Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. ⁴ Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.

Псалом 123

Пісня ступенів. Давида.
¹ Якби не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, ² якби не Господь був з нами, коли повстали проти нас люди, — ³ вони б живих поглинули нас, коли гнів їх розпалився на нас. ⁴ Вода б затопила нас; потоки залили б душу нашу. ⁵ Бурхливі хвилі води прийшли б над душею нашою. ⁶ Благословен Господь, Який не дав нас на здобич у зуби їхні. ⁷ Душа наша, як пташка, вирвалася з сітки тих, що ловили. Сітка розірвалась, і ми спаслися. ⁸ Поміч наша в імені Господа, що створив небо і землю.
Слава…

Псалом 124

Пісня ступенів.
¹ Ті, що надіються на Господа, не похитнуться, як гора Сион, що стоїть вічно. ² Гори навкруги Єрусалима, а Господь — навкруги народу Свого віднині і навіки. ³ Бо не залишить [Господь] жезла нечестивих над долею праведних, щоб праведні не простягли рук своїх до беззаконня. ⁴ Благодій, Господи, добрим і праведним серцем. ⁵ А тих, що звернули на криву дорогу неправди, нехай залишить Господь разом з тими, що чинять беззаконня. Мир на Ізраїля!

Псалом 125

Пісня ступенів.
¹ Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон. ² Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: «Велике сотворив Господь над ними». ³ Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем. ⁴ Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь. ⁵ Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю. ⁶ Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої.

Псалом 126

Пісня ступенів. Соломона.
¹ Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа. ² Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий, тоді як Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон. ³ Ось і діти — насліддя від Господа; нагорода від Нього — плід утроби. ⁴ Як стріли в руках сильного, так і сини молоді. ⁵ Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли біля брами міста свого говоритимуть з ворогами.

Псалом 127

Пісня ступенів.
¹ Блаженні всі, що бояться Господа. Ті, що ходять путями Його. ² Ти житимеш трудами рук твоїх. Блаженний ти, і добро тобі буде. ³ Жона твоя в домі твоїм як родюча лоза виноградна. Сини твої, як паростки дерева оливкового, навколо трапези твоєї. ⁴ Ось так буде благословенний чоловік, що боїться Господа. ⁵ Нехай благословить тебе Господь від Сиону. І побачиш блаженство Єрусалима по всі дні життя твого. ⁶ Щоб побачив ти дітей синів твоїх. Мир на Ізраїля!

Псалом 128

Пісня ступенів.
¹ Багато разів бороли мене від юности моєї, — нехай скаже Ізраїль, ² багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене. ³ На хребті моїм орали плугарі, проклали довгі борозни свої, ⁴ але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників. ⁵ Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сион. ⁶ Нехай будуть як трава на покрівлі, що сохне раніше, ніж вирвуть її, ⁷ якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа. ⁸ А перехожі не скажуть: «Благословення Господнє на вас; благословляємо вас іменем Господнім».
Слава…

Псалом 129

Пісня ступенів.
¹ З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій. ² Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого. ³ Якщо на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? ⁴ Але у Тебе прощення; нехай благоговіють перед Тобою. ⁵ Ради імені Твого я надіюся на Тебе, Господи; терпіла душа моя у слові Твоїм. Уповає душа моя на Господа. ⁶ Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповає Ізраїль на Господа. ⁷ Бо у Господі милість і велике у Нього визволення, ⁸ і Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його.

Псалом 130

Пісня ступенів. Давида.
¹ Господи, не зазнавалося серце моє, не підносилися гордо очі мої; я не входив у велике і дивне, недосяжне для мене. ² Чи не смиряв я душу свою, наче дитину, відлучену від грудей матері? Душа моя в мені жадає Тебе, як дитя грудей матері своєї. ³ Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і навіки.

Псалом 131

Пісня ступенів.
¹ Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. ² Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: ³ «Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, ⁴ не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; ⁵ не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова». ⁶ Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. ⁷ Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. ⁸ Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. ⁹ Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють. ¹⁰ Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. ¹¹ Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм. ¹² А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм». ¹³ Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе. ¹⁴ «Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його. ¹⁵ Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. ¹⁶ Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. ¹⁷ Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. ¹⁸ Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».

Псалом 132

Пісня ступенів. Давида.
¹ Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! ² Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його. ³ Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки.

Псалом 133

Пісня ступенів.
¹ Нині благословляйте Господа, всі раби Господні, що стоїте у храмі Господнім, [у дворах дому Бога нашого]. ² Вночі підносьте руки ваші до святині і благословляйте Господа. ³ Благословить і тебе з небесного Сиону Господь, Який створив небо і землю.
Слава…

Псалом 134

Алилуя.
¹ Хваліть ім’я Господнє, хваліть, раби Господні, ² що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. ³ Хваліть Господа, бо Господь благий; співайте імені Його, бо це добре. ⁴ Господь обрав Собі Якова, — обрав Ізраїля у насліддя Собі. ⁵ Я пізнав, що Господь великий, і що Бог наш над усіма богами. ⁶ Все, що хоче, Господь творить на небесах і на землі, в морях і у всіх безоднях; ⁷ підносить хмари від країв землі, сяє блискавкою серед дощу, виводить вітри зі сховищ Своїх. ⁸ Він умертвив первістків у Єгипті від людей до тварин, ⁹ явив знамення й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма рабами його, ¹⁰ уразив багато народів і знищив могутніх царів: ¹¹ Сигона, царя Аморрейського, і Ога, царя Васанського, і всі царства ханаанські; ¹² і віддав землю їх у насліддя Ізраїлю, в насліддя людям Своїм. ¹³ Господи, ім’я Твоє навіки, і пам’ять про Тебе з роду в рід. ¹⁴ Бо Господь буде судити народ Свій і змилосердиться над рабами Своїми. ¹⁵ Ідоли язичників — срібло й золото, творіння рук людських. ¹⁶ Мають уста і не говорять, мають очі і не бачать, ¹⁷ мають вуха і не чують, і нема дихання в устах їх. ¹⁸ Подібні до них будуть і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. ¹⁹ Доме Ізраїлів! Благословляйте Господа. Доме Ааронів, благословляйте Господа! ²⁰ Доме Левія, благословляйте Господа. Всі, хто боїться Господа, благословляйте Господа. ²¹ Благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі. Алилуя!

Псалом 135

[Алилуя.]
¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. ² Прославляйте Бога богів, бо повіки милість Його. ³ Прославляйте Господа володарів, бо повіки милість Його. ⁴ Він Один творить чудеса великі, бо повіки милість Його. ⁵ Він створив небеса премудро, бо повіки милість Його; ⁶ утвердив землю на водах, бо повіки милість Його. ⁷ Він створив великі світила, бо повіки милість Його; ⁸ сонце, щоб творило день, бо повіки милість Його; ⁹ місяць і зорі, щоб світили вночі, бо повіки милість Його; ¹⁰ покарав Єгипет у первістках його, бо повіки милість Його; ¹¹ і вивів з нього Ізраїля, бо повіки милість Його; ¹² рукою кріпкою і силою могутньою, бо повіки милість Його; ¹³ Він розділив море Червоне, бо повіки милість Його; ¹⁴ і провів Ізраїля посеред нього, бо повіки милість Його; ¹⁵ і потопив фараона й військо його у морі, бо повіки милість Його; ¹⁶ Він провів народ Свій через пустелю, бо повіки милість Його; ¹⁷ і покарав царів великих, бо повіки милість Його; ¹⁸ знищив царів сильних, бо повіки милість Його; ¹⁹ Сигона, царя аморреїв, бо повіки милість Його; ²⁰ і Ога, царя Васанського, бо повіки милість Його; ²¹ і віддав землю їх у насліддя, бо повіки милість Його; ²² в насліддя Ізраїлю, рабу Своєму, бо повіки милість Його; ²³ Він пом’янув нас у смиренні нашому, бо повіки милість Його; ²⁴ і визволив нас від ворогів наших, бо повіки милість Його; ²⁵ Він дає поживу всім творінням, бо повіки милість Його. ²⁶ Прославляйте Бога Небесного, бо повіки милість Його.

Псалом 136

Давида.] (Пісня перед Богом про неволю прор. Єремії).
¹ На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш. ² На вербах посеред нього повісили ми арфи наші. ³ Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сионських». ⁴ Як же нам співати пісню Господню на землі чужій? ⁵ Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя. ⁶ Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї. ⁷ Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: «Руйнуйте його до останку». ⁸ Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам. ⁹ Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь.
Слава…

Псалом 137

Давида. (Аггея й Захарії).
¹ Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх]. ² Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого. ³ В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу. ⁴ Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх. ⁵ Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня. ⁶ Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека. ⁷ Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя. ⁸ Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх.

Псалом 138

Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії).
¹ Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. ² Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. ³ Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. ⁴ Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. ⁵ Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. ⁶ Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. ⁷ Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? ⁸ Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти. ⁹ Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, ¹⁰ і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. ¹¹ Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. ¹² Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. ¹³ Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. ¹⁴ Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. ¹⁵ Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. ¹⁶ Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. ¹⁷ О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх! ¹⁸ Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою. ¹⁹ О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні! ²⁰ Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої. ²¹ Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе? ²² Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони. ²³ Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої. ²⁴ Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.

Псалом 139

Псалом.
¹ Начальнику хору. Псалом Давида.
² Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів: ³ вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви, ⁴ гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх. ⁵ Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого. ⁶ Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму. ⁷ Я сказав Господу: Ти — Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого! ⁸ Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви. ⁹ Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися. ¹⁰ Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх. ¹¹ Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали. ¹² Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі. ¹³ Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним. ¹⁴ І будуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм.
Слава…

Псалом 140

Псалом Давида.
¹ Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе. ² Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня. ³ Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх. ⁴ Не відхили серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх. ⁵ Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї. ⁶ І молитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх. ⁷ Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом. ⁸ На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. ⁹ Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні. ¹⁰ У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.

Псалом 141

Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері.
¹ Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся. ² Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу. ³ Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене. ⁴ Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою. ⁵ Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих. ⁶ Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене. ⁷ Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.

Псалом 142

Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.]
¹ Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. ² І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. ³ Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. ⁴ І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. ⁵ Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся. ⁶ До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. ⁷ Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу. ⁸ Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. ⁹ Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, ¹⁰ навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди; ¹¹ імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою ¹² і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.
Слава…

Псалом 143

Псалом Давида. [Проти Голіафа.]
¹ Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви. ² Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене. ³ Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них? ⁴ Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає. ⁵ Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим. ⁶ Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх. ⁷ Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих, ⁸ що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. ⁹ Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі, ¹⁰ бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого. ¹¹ Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. ¹² Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах. ¹³ Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших. ¹⁴ Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших. ¹⁵ Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його.

Псалом 144

Хвала Давида.
¹ Величатиму Тебе, Боже мій, Царю [мій], і благословлятиму ім’я Твоє повіки й повік віку. ² Кожного дня благословлятиму Тебе і хвалитиму ім’я Твоє повіки й повік віку. ³ Великий Господь і преславний, і немає меж величі Його. ⁴ З роду в рід будуть прославляти діла Твої і сповіщати про могутність Твою, ⁵ а я буду говорити про велич слави святині Твоєї і розповідати про чуда Твої. ⁶ Скажуть про силу дивних діянь Твоїх, і я розповідатиму про велич Твою. ⁷ Будуть проголошувати пам’ять великої благости Твоєї і правдою Твоєю будуть радуватися. ⁸ Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. ⁹ Благий Господь до всіх, і милість Його на всіх ділах Його. ¹⁰ Нехай славлять Тебе, Господи, всі діла Твої, і святі Твої нехай благословляють Тебе. ¹¹ Нехай скажуть про славу Царства Твого і проповідують про силу Твою, ¹² щоб дізналися сини людські про могутність Твою і про славну велич Царства Твого. ¹³ Царство Твоє — Царство всіх віків, і влада Твоя через усі роди. [Вірний Господь у всіх словах Своїх і праведний у всіх ділах Своїх.] ¹⁴ Зміцнює Господь усіх, що падають, і піднімає тих, що впали. ¹⁵ Очі всіх з надією на Тебе, Господи, дивляться, і Ти даєш їм поживу в час свій. ¹⁶ Відкриваєш руку Твою і насичуєш усі творіння благами Твоїми. ¹⁷ Праведний Господь у всіх путях Своїх і благий у всіх ділах Своїх. ¹⁸ Господь близько до всіх, хто призиває Його, хто призиває Його праведно. ¹⁹ Він сповняє бажання тих, що бояться Його, чує молитву їхню і спасає їх. ²⁰ Господь охороняє всіх, що люблять Його, а всіх нечестивців знищить. ²¹ Хвалу Господню будуть виголошувати уста мої. І всі творіння нехай прославляють ім’я Його повік віку.
Слава…

Псалом 145

[Алилуя. Аггея й Захарії.]
¹ Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й життя мого. ² Співатиму Богові моєму, поки й живу. ³ Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння. ⁴ Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його. ⁵ Блажен, кому Бог Якова — помічник його; у кого надія на Господа Бога свого, ⁶ що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік, ⁷ творить суд покривдженим, дає поживу голодним. ⁸ Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить праведників; ⁹ Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить. ¹⁰ Царюватиме Господь повіки, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Алилуя.

Псалом 146

[Алилуя.] (Аггея й Захарії.)
¹ Хваліть Господа, бо благо співати Богу нашому: нехай буде Йому насолодою наша хвала. ² Господь будує Єрусалим, і розсіяних людей Своїх збере. ³ Він зціляє розбитих серцем і перев’язує рани їхні. ⁴ Знає кількість усіх зірок, і всіх їх за іменами називає. ⁵ Великий Господь наш, і велика сила [Його], і розуму Його немає числа. ⁶ Смиренних підносить Господь, а нечестивих принижує до землі. ⁷ Співайте Господу хвалу, співайте Богу нашому на гуслях. ⁸ Він покриває небо хмарами і посилає на землю дощ, вирощує на горах траву [і всяку рослину на поживу людям]. ⁹ Дає поживу тваринам і всім птахам, що прославляють Його. ¹⁰ Не на силу коня дивиться Він, і не на швидкість людських ніг зважає. ¹¹ Господь любить тих, що бояться Його і уповають на милість Його.

Псалом 147

(Аггея й Захарії.)
¹ Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе! ² Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі. ³ Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе. ⁴ Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його. ⁵ Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає. ⁶ Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть? ⁷ Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води. ⁸ Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої — Ізраїлю. ⁹ Не вчинив Він цього нікому іншому з народів, і судів Його вони не знають.
Слава…

Псалом 148

[Алилуя.]
¹ Хваліть Господа з небес! Хваліть Його у вишніх. ² Хваліть Його, всі ангели Його, хваліть Його, всі Сили Його. ³ Хваліть Його, сонце й місяць, хваліть Його, всі зорі й світло. ⁴ Хваліть Його, небеса небес; і вода, що вище небес. ⁵ Нехай хвалять ім’я Господнє, бо Він [промовив — і сталося,] Він повелів — і створилося. ⁶ Поставив їх на віки вічні; дав їм закон, що не змінюється. ⁷ Хваліть Господа від землі: всі моря, всі риби і всі безодні. ⁸ Хваліть Його вогонь, град, сніг, туман, вітер буйний, що виконує волю Його; ⁹ хваліть Його гори і всі горби, дерева плодові і всі ліси, ¹⁰ звірі і всі тварини, всі плазуни і птахи крилаті, ¹¹ царі земні і всі народи, князі і всі судді, ¹² юнаки й діви, старі з молодими — ¹³ нехай хвалять ім’я Господнє, бо прославилось ім’я Його Одного. Слава Його на небі і на землі. ¹⁴ Він підніс силу людей Своїх, славу всіх святих Своїх, синів Ізраїлевих, близьких Йому. Алилуя.

Псалом 149

[Алилуя.]
¹ Співайте Господу пісню нову! Хвала Йому в Церкві преподобних Його. ² Нехай звеселиться духовний Ізраїль Сотворителем своїм, сини Сиону нехай возрадуються Царю своєму. ³ Нехай хвалять ім’я Його хором, з тимпанами і гуслями нехай співають Йому, ⁴ бо любить Господь людей Своїх і покірних підносить до спасіння. ⁵ Нехай звеличаться преподобні у славі і зрадіють в оселях своїх. ⁶ Нехай буде хвала Богові в устах їхніх, і мечі двогострі в руках їхніх, ⁷ щоб учинити помсту над нечестивими і кару над беззаконними; ⁸ зв’язати царів їхніх путами і славних їхніх — кайданами залізними, ⁹ вчинити над ними суд написаний. Слава ця буде всім святим Його. Алилуя.

Псалом 150

[Алилуя.]
¹ Хваліть Бога в святих Його, хваліть Його в утвердженні сили Його. ² Хваліть Його в могутності сили Його; хваліть його за безмежну велич Його. ³ Хваліть Його голосом сурми; хваліть його на арфі і гуслях. ⁴ Хваліть Його хором під тимпани; хваліть його на струнах і органах. ⁵ Хваліть Його на органах милозвучних; хваліть Його на органах і зі співами. ⁶ Все, що дише, нехай хвалить Господа. Алилуя.

Слава…

Псалом 151

[Псалом Давида на поєдинок з Голіафом*
¹ Я був найменшим серед братів моїх і наймолодшим у домі батька мого; пас овець батька мого. ² Руки мої зробили орган, пальці мої настроювали псалтир. ³ І хто сповістить Господу моєму? Сам Господь, Сам почув. ⁴ Він послав ангела Свого і взяв мене від овець батька мого, і помазав мене єлеєм помазання Свого. ⁵ Брати мої прекрасні і великі, але Господь не благозволив обрати з них. ⁶ Я вийшов назустріч іноплеміннику, і він прокляв мене ідолами своїми. ⁷ Але я, вихопивши у нього меч, обезглавив його і звільнив від ганьблення синів Ізраїлевих.]

* У євреїв цього псалма нема: він перекладений з грецької.

Глава: 1 2 3 4

Глава 1

¹ Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію.

² Я полюбив вас, говорить Господь. А ви говорите: «у чому явив Ти любов до нас?» — Чи не брат Ісав Якову? — говорить Господь; і однак же Я полюбив Якова, ³ а Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його — шакалам пустелі. ⁴ Якщо Едом скаже: «ми розорені, але ми відновимо зруйноване», то Господь Саваоф говорить: вони побудують, а Я зруйную, і назвуть їх областю нечестивою, народом, на який Господь прогнівався назавжди. ⁵ І побачать це очі ваші, і ви скажете: «звеличився Господь над межами Ізраїля!» ⁶  Син шанує батька і раб — господаря свого; якщо Я батько, те де повага до Мене? і якщо Я Господь, то де благоговіння переді Мною? — говорить Господь Саваоф вам, священики, що знеславлюєте ім’я Моє. Ви говорите: «чим ми знеславлюємо ім’я Твоє?» ⁷ Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а говорите: «чим ми знеславлюємо Тебе?» — Тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги». ⁸ І коли приносите у жертву сліпе, чи не погано це? або коли приносите кульгаве і хворе, чи не погано це? Піднеси це твоєму князеві; чи буде він задоволений тобою і чи прихиль­но прийме тебе? — говорить Господь Саваоф. ⁹ Отже, моліться Богу, щоб помилував нас; а коли таке виходить з рук ваших, то чи може Він ми­лостиво приймати вас? — говорить Господь Саваоф. ¹⁰ Краще хто-небудь з вас замкнув би двері, щоб дарма не тримали вогню на жертов­нику Моєму. Немає Мого благовоління до вас, — говорить Господь Са­ваоф, — і приношення з рук ваших неблагоугодно Мені. ¹¹ Бо від сходу сонця до заходу велике буде ім’я Моє між народами, і на всякому місці будуть приносити фіміам імені Моє­му, чисту жертву; великим буде ім’я Моє між народами, — говорить Господь Саваоф. ¹² А ви хулите його тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги, і здобуток від неї — їжа жалюгідна». ¹³ Притому говорите: «ось скільки праці!» і нехтуєте нею, — говорить Господь Саваоф, — і приносите украдене, кульгаве і хворе, і такої ж властивости приносите хлібний дар: чи можу з благоволінням приймати це з рук ваших? — говорить Господь. ¹⁴ Проклятий неправдивий, у якого у стаді є незіпсо­ваний самець, і він дав обітницю, а приносить у жертву Гос­поду пошкоджене: тому що Я Цар великий, і ім’я Моє страшне серед народів.

Глава 2

¹ Отже, для вас, священики, ця заповідь: ² якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздавати славу імені Моєму, — говорить Господь Саваоф, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прикласти до того серця. ³ Ось, Я відніму у вас плече, і нечистоти розкидаю на обличчя ваші, нечистоти святкових жертв ваших, і викинуть вас разом з ними. ⁴ І ви узнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження завіту Мого з Левієм, — говорить Господь Саваоф. ⁵ Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і благоговів перед ім’ям Моїм. ⁶  Закон істини був на вустах його, і неправди не було на язиці його; у мирі і правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув від гріха. ⁷ Бо вуста священика повинні зберігати відання, і закону шукають з уст його, тому що він віс­ник Господа Саваофа. ⁸ Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт Левія, — говорить Господь Саваоф. ⁹ За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотри­муєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону. ¹⁰ Чи не один у всіх нас Отець? Чи не один Бог створив нас? Чому ж ми віроломно чинимо одне проти одного, порушуючи тим завіт батьків наших? ¹¹ Віроломно чинить Іуда, і мерзота звершується в Ізраїлі­ і в Єрусалимі; бо принизив Іуда святиню Господню, яку любив, одружив­ся з дочкою чужого бога. ¹² У того, хто робить це, знищить Господь із наметів Якова того, який пильнує на варті і який відповідає, і який приносить жертву Господу Саваофу. ¹³ І ось ще що ви робите: ви примушуєте обливати сльозами жертовник Господа з риданням і воланням, так що Він уже не споглядає більше на приношення і не приймає очищуваль­ної жертви з рук ваших. ¹⁴ Ви ска­же­те: «за що?» За те, що Господь був свід­­ком між тобою і дружиною юнос­ти твоєї, проти якої ти чинив віроломно, тим часом як вона подруга твоя і законна дружина твоя. ¹⁵ Але чи не зробив того самого один, і в ньому перебував чудовий дух? що ж зробив цей один? він бажав одержати від Бога потомство. Отже, бережіть дух ваш, і ніхто не чини віроломно проти дружини юности своєї. ¹⁶  Якщо ти ненавидиш її, відпусти, — говорить Господь Бог Ізраїлів; образа покриє одяг його, — говорить Господь Саваоф; тому пильнуйте за духом вашим і не чиніть віроломно. ¹⁷ Ви прогнівляєте Господа словами вашими і говорите: «чим прогнівляє­мо ми Його?» Тим, що говорите: «вся­кий, хто робить зло, хороший перед очима Господа, і до таких Він благоволить», або: «де Бог правосуддя?»

Глава 3

¹ Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною, і несподівано прийде у храм Свій Гос­подь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде, — говорить Господь Саваоф. ² І хто ви­тримає день пришестя Його, і хто встоїть, коли Він явиться? Бо Він — як вогонь, що розплавляє, і як луг, що очищає, ^З і сяде переплавляти й очищати срібло, і очистить синів Ле­вія і переплавить їх, як золото і як срібло, щоб приносили жертву Господу в правді. ⁴ Тоді благоприємною буде Господу жертва Іуди та Єрусалима, як у дні давні і як у літа минулі. ⁵ І прийду до вас для суду і буду швидким викривачем чаклунів і перелюбників і тих, які клянуться неправдиво й утримують плату у найманця, пригноблюють удову і сироту, і відштовхують прибульця, і Мене не бояться, — говорить Господь Сава­оф. ⁶  Бо Я — Господь, Я не змінююся;­ тому ви, сини Якова, не знищи­лися. ⁷ З днів батьків ваших ви відступили від уставів Моїх і не дотримуєтесь їх; наверніться до Мене, і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф. Ви скажете: «як нам навернутися?» ⁸ Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадає­те Мене. Скажете: «чим обкрадаємо ми Тебе?» Десятиною і приношеннями. ⁹ Прокляттям ви прокляті, тому що ви — весь народ — обкрадаєте Мене. ¹⁰ Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, —- говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення? ¹¹ Я для вас забороню тим, що пожирають, знищувати у вас пло­ди земні, і виноградна лоза на полі у вас не залишиться без плодів своїх,­ — говорить Господь Саваоф. ¹² І блаженними називати будуть вас усі на­роди, тому що ви будете землею жа­даною, — говорить Господь Саваоф ¹³ Зухвалі переді Мною слова ваші, — говорить Господь. Ви скажете: «що ми говоримо проти Тебе?» ¹⁴ Ви говорите: «марне служіння Богу, і яка користь, що ми дотримувалися постанов Його і ходили у сумному одязі перед лицем Господа Саваофа? ¹⁵ І нині ми вважаємо гор­довитих щасливими: краще влаштовують се­бе ті, що чинять беззаконня,­ і хоч спокушають Бога, але за­ли­шаються цілими». ¹⁶  Але ті, що бояться Бога, говорять одне одному: «слухає Господь і чує це, і перед лицем Його пишеться пам’ятна книга про тих, що бояться Господа і шанують ім’я Його». ¹⁷ І вони будуть Моїми, — го­ворить Господь Саваоф, — власністю­ Моєю у той день, який Я сотворю, і буду ми́лувати їх, як ми́лує лю­дина сина свого, який служить їй. ¹⁸ І тоді знову побачите різницю між праведником і нечестивим, між служителем Бога і тим, хто не служить Йому.

Глава 4

¹ Бо ось, прийде день, що палає, як піч; тоді всі гордовиті і ті, що живуть нечестиво, будуть, як солома, і попалить їх грядущий день, — говорить Господь Саваоф, — так що не залишить у них ні кореня, ні гілок. ² А для вас, що благоговієте перед ім’ям Моїм, зійде Сонце правди і зцілення у променях Його, і ви вийдете і заграєте, як тельці вгодовані; ^З і будете топтати нечестивих, бо вони будуть порохом під стопами ніг ваших у той день, який Я сотворю, — говорить Господь Саваоф. ⁴ Пам’ятайте закон Мойсея, раба Мого, який Я заповів йому на Хориві для всього Ізраїля, так само як і правила й устави. ⁵ Ось, Я пошлю до вас Іллю пророка перед настанням дня Господнього, великого і страшного. ⁶ І він наверне серця батьків до дітей і серця дітей до батьків їхніх, щоб Я, прийшовши, не вразив землю прокляттям.

Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Глава 1

¹ У восьмому місяці, у другий рік Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка: ² прогнівався Гос­подь на батьків ваших великим гнівом, ³ і ти скажи їм: так говорить Господь Саваоф: наверніться до Мене, — говорить Господь Саваоф, — і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф. ⁴ Не будьте такими, як батьки ваші, до яких взивали раніше колишні пророки, говорячи: «так говорить Господь Саваоф: наверніться від злих шляхів ваших і від злих діл ваших»; але вони не слухалися і не дослухалися до Мене, — говорить Господь. ⁵ Батьки ваші — де вони? та й пророки, чи будуть вони вічно жити? ⁶ Але слова Мої і визначення Мої, які заповів Я рабам Моїм, пророкам, хіба не осягли батьків ваших? і вони наверталися і говорили: «як визначив Господь Саваоф вчинити з нами за нашими шляхами і за нашими ділами, так і вчинив з нами».

⁷ У двадцять четвертий день одинадцятого місяця, — це місяць Шеват, — у другий рік Дарія, було слово­ Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка: ⁸ бачив я вночі: ось, муж на рудому коні стоїть між миртами, які у заглиблен­ні, а позаду нього коні руді, рябі і бі­­лі, — ⁹ і сказав я: хто вони, господарю­ мій? І сказав мені ангел, який говорив зі мною: я покажу тобі, хто вони. ¹⁰ І відповів муж, який стояв між миртами, і сказав: це ті, яких Господь послав обійти землю. ¹¹ І вони від­­повіли ангелу Господньому, який стояв між миртами, і сказали: обійшли ми землю, і ось, уся земля на­селена і спокійна. ¹² І відповів ангел Господній і сказав: Господи Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами Іуди, на які Ти гніваєшся ось уже сімдесят років? ¹³ Тоді у відповідь ангелу, який говорив зі мною, прорік Господь слова благі, слова утішливі. ¹⁴ І сказав мені ангел, який говорив зі мною: виголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: возревнував Я за Єрусалим і за Сион ревністю великою; ¹⁵ і великим обуренням обурююся на народи, які живуть у спокої; бо, коли Я мало прогнівався, вони посилили зло. ¹⁶ Тому так говорить Господь: Я повертаюся до Єрусалима з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій, — говорить Господь Саваоф, — і землемірний шнур простягнеться по Єрусалима. ¹⁷ Ще проголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: знову переповняться міста Мої добром, і утішить Господь Сион, і знову обере Єрусалим. ¹⁸ І звів я очі мої і побачив: ось чотири роги. ¹⁹ І сказав я ангелу, який говорив зі мною: що це? І він відповів мені: це роги, які розкидали Іуду, Ізраїля і Єрусалим. ²⁰ Потім показав мені Господь чотирьох робітників. ²¹ І сказав я: що вони йдуть робити? Він сказав мені так: ці роги розкидали Іуду, так що ніхто не може підняти голови своєї; а ці прийшли настрашити їх, збити роги народів, які підняли ріг свій проти землі Іуди, щоб розсіяти її.

Глава 2

¹ І знову я підняв очі мої і поба­чив: ось муж, у якого в руці зем­лемірний шнур. ² Я запитав: куди ти йдеш? і він сказав мені: вимірювати­ Єрусалим, щоб бачити, яка ширина його і яка довжина його. ³ І ось ан­гел, який говорив зі мною, виходить, а інший ангел іде назустріч йому, ⁴ і сказав він цьому: йди скоріше, скажи цьому юнаку: Єрусалим заселить околиці з причини безлічі людей і худоби у ньому. ⁵ І Я буду для нього, — говорить Господь, — вогнен­ною стіною навколо нього і прославлюся посеред нього. ⁶ Гей, гей! біжіть з північної країни, — говорить Господь: бо по чотирьох вітрах небес­них Я розсіяв вас, — говорить Гос­подь. ⁷ Спасайся, Сионе, що жи­­веш у дочки Вавилона. ⁸ Бо так говорить Господь Саваоф: для слави Він послав Мене до народів, які грабували­ вас, бо той, хто торкається вас, тор­кається зіниці ока Його. ⁹ І ось, Я під­німу руку Мою на них, і вони зробляться здобиччю рабів своїх, і тоді дізнаєтеся, що Господь Саваоф послав Мене. ¹⁰ Радій і веселися, дочко Сиону! Бо ось, Я прийду й оселюся серед тебе, — говорить Господь. ¹¹ І навернуться до Господа багато народів у той день, і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і узнаєш, що Господь Саваоф послав Мене до тебе. ¹² Тоді Господь візьме у володіння Іуду, Свій наділ на святій землі, і знову обере Єрусалим. ¹³ Нехай мовчить усяка плоть перед лицем Господа! Бо Він піднімається від святої оселі Своєї.

Глава 3

¹ І показав він мені Ісуса, вели­кого ієрея, який стоїть перед ангелом Господнім, і сатану, який стоїть праворуч нього, щоб протидіяти йому. ² І сказав Господь сатані: Господь нехай заборонить тобі, сатано, нехай заборонить тобі Господь, Який обрав Єрусалим! чи не головешка він, викинута з вогню? ³ Ісус же одяг­нений був у заплямований одяг і стояв перед ангелом, ⁴ який відповів і сказав тим, що стояли перед ним, так: зніміть з нього заплямова­ний одяг. А йому самому сказав: ди­вися, Я зняв з тебе провину твою й одягаю тебе в одяг урочистий. ⁵ І сказав: покладіть на голову його чистий кидар. І поклали чистий кидар на голову його й одягли його в одяг; ангел же Господній стояв. ⁶ І засвідчив ангел Господній і сказав Ісусові:­ ⁷ так говорить Господь Саваоф: якщо ти будеш ходити Моїми путями і якщо будеш на сторо́жі Моїй, то будеш судити дім Мій і наглядати за дворами Моїми. Я дам тобі ходити між цими, які стоять тут. ⁸ Вислухай же, Ісусе, ієрею великий, ти і співбрати твої, які сидять перед тобою, мужі поважні: ось, Я приводжу раба Мого, ПАРОСТОК. ⁹ Бо ось той камінь, що Я покладаю перед Ісусом; на цьому одному камені сім очей; ось, Я виріжу на ньому накрес­лення його, — говорить Господь Саваоф, — і згладжу гріх землі цієї в один день. ¹⁰ У той день, — говорить Господь Саваоф, — будете одне одного запрошувати під виноград і під смоковницю.

Глава 4

¹ І повернувся той ангел, який говорив зі мною, і пробудив ме­не, як пробуджують людину від сну її. ² І сказав він мені: що ти бачиш? І відповів я: бачу, ось світильник весь із золота, і чашечка для єлею на­верху його, і сім лампад на ньому, і по сім трубочок у лампад, які навер­ху його; ³ і дві маслини на ньому, одна з правого боку чашечки, друга з лівого боку її. ⁴ І відповів я і сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій? ⁵ І ангел, який говорив зі мною, відповів і сказав мені: ти не знаєш, що це? І сказав я: не знаю, господарю мій. ⁶ Тоді відповів він і сказав мені так: це слово Господа до Зоровавеля, яке означає: не воїнством і не силою, але Духом Моїм, — говорить Господь Саваоф. ⁷ Хто ти, велика гора, перед Зорова­велем? ти — рівнина, і винесе він наріжний камінь при гучних вигуках: «благодать, благодать на ньому!» ⁸ І було до мене слово Господнє:­ ⁹ руки Зоровавеля поклали основу дому цьому; його руки і закінчать його, і дізнаєшся, що Господь Саваоф­ послав Мене до вас. ¹⁰ Бо хто може вважати день цей маловажливим, коли радісно дивляться на будівель­ний висок у руках Зоровавеля ті сім,– це очі Господа, які обіймають пог­лядом усю землю? ¹¹ Тоді відповів я і сказав йому: що означають ті дві маслини з правого боку світильника і з лівого боку його? ¹² Удруге став я говорити і сказав йому: що значать дві маслинові гілки, які через дві золоті трубочки виливають із себе золото? ¹³ І сказав він мені: ти не знаєш, що це? Я відповів: не знаю, господарю мій. ¹⁴ І сказав він: це два помазані єлеєм, які стоять перед Гос­подом усієї землі.

Глава 5

¹ І знову звів я очі мої і побачив: ось летить сувій. ² І сказав він мені: що бачиш ти? Я відповів: бачу сувій, який летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його десять ліктів. ³ Він сказав мені: це прокляття, що виходить на лице всієї землі; бо всякий, хто краде, буде знищений, як написано на одному боці, і всякий, хто клянеться неправдиво, знищений буде, як написано на другому боці. ⁴ Я навів його, — говорить Господь Саваоф, — і воно ввійде у дім злодія й у дім того, хто клянеться Моїм ім’ям неправдиво, і перебуватиме у домі його, і знищить його, і дерева його, і камені його. ⁵ І вийшов ангел, який говорив зі мною, і сказав мені: зведи­ ще очі твої і подивися, що це виходить? ⁶ Коли ж я сказав: що це? Він відповів: це виходить ефа, і сказав: це образ їх по всій землі. ⁷ І ось, шматок свинцю піднявся, і там сиділа одна жінка посеред ефи. ⁸ І сказав він: ця жінка — саме нечестя, і кинув її всередину ефи, а на отвір її кинув свинцевий шматок. ⁹ І підвів я очі мої і побачив: ось, з’явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них як крила лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом. ¹⁰ І сказав я ангелу, який говорив зі мною: куди несуть вони цю ефу? ¹¹ Тоді сказав він мені: щоб спорудити для неї дім у землі Сеннаар, і коли буде все приготоване, то вона поставиться там на своїй основі.­

Глава 6

¹ І знову звів я очі мої і бачу: ось, чотири колісниці виходять з ущелини між двома горами; і гори ті були гори мідні. ² У першій коліс­ниці коні руді, а в другій колісниці коні вороні; ³ у третій колісниці коні білі, а в четвертій колісниці коні рябі, сильні. ⁴ І, почавши розмову, я сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій? ⁵ І відповів ангел і сказав мені: це виходять чотири духи небесних, які стоять перед Господом усієї землі. ⁶ Вороні коні там виходять до країни північної і білі йдуть за ними, а рябі йдуть до країни полуденної. ⁷ І сильні вийшли і намагалися йти, щоб про­йти землю; і він сказав: ідіть, пройдіть землю, — і вони пройшли землю. ⁸ Тоді покликав він мене і сказав ме­ні так: дивися, ті, що вийшли у землю північну, заспокоїли дух Мій на землі північній. ⁹ І було слово Господ­нє до мене: ¹⁰ візьми у тих, що прийшли з полону, у Хелдая, у Товії­ та у Ієдая, і піди у той самий день, пі­­ди у дім Іосії, сина Софонієвого, куди вони прийшли з Вавилона, ¹¹ візьми у них срібло і золото і зроби вінці, і поклади на голову Ісуса, сина Іоседекового, ієрея великого, ¹² і скажи йому: так говорить Господь Саваоф: ось Муж, — ім’я Йому ПАРОС­ТОК, Він виросте зі Свого кореня і створить храм Господ­ній. ¹³ Він створить храм Господній і прийме славу, і возсяде, і буде володарювати на престолі Своєму; буде і священиком на престолі Своєму, і рада миру буде між тим і другим. ¹⁴ А вінці ті будуть Хелему і Товії, Ієдаю і Хену, синові Софонієвому, на пам’ять у хра­мі Господньому. ¹⁵ І здалеку прийдуть, і візьмуть участь у побудові храму Господнього, і ви дізнаєтеся, що Гос­подь Саваоф послав мене до вас, і це буде, якщо ви щиро будете слухатися голосу Господа Бога вашого.

Глава 7

¹ У четвертий рік царя Дарія було слово Господнє до Захарії, у четвертий день дев’ятого місяця, Хаслева, ² коли Вефиль послав Сарецера і Регем-Мелеха і супутників його помолитися перед лицем Господа ³ і запитати у священиків, які у домі Господа Саваофа, й у пророків, говорячи: «чи плакати мені у п’ятий місяць і поститися, як я робив це вже багато років?» ⁴ І було до мене слово Господа Саваофа: ⁵ скажи всьому народу землі цієї і священикам так: коли ви постились і плакали у п’ятому і сьомому місяці, притому вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? чи для Мене? ⁶ І коли ви їсте і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте? ⁷ Чи не ті самі слова проголошував Господь через попередніх пророків, коли ще Єрусалим був населений і спокійний, і міста навколо нього, південна країна і низина, були населені? ⁸ І було слово Господнє до Захарії: ⁹ так говорив тоді Господь Саваоф: чиніть суд справедливий і виявляйте милість і співстраждання кожен братові своєму; ¹⁰ вдови́ і сироти́, прибульця і бідного не пригноблюйте і зла одне проти одного не замишляйте у серці вашому. ¹¹ Але вони не хотіли слухати, відвернулися від Мене, і вуха свої обтяжили, щоб не чути. ¹² І серце своє окам’янили, щоб не чути закону і слів, які посилав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків; за те й прийшов на них великий гнів Гос­пода Саваофа. ¹³ І було: як Він взивав, а вони не слухали, так і вони взивали, а Я не слухав, — говорить Господь Саваоф. ¹⁴ І Я розвіяв їх серед усіх народів, яких вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні взад, ні вперед, і вони зробили жадану країну пустелею.

Глава 8

¹ І було слово Господа Саваофа: ² так говорить Господь Саваоф: возревнував Я щодо Сиону ревністю великою, і з великим гнівом воз­ревнував Я щодо нього. ³ Так говорить Господь: повернуся Я до Сиону і буду жити у Єрусалимі, і буде називатися Єрусалим містом істини, і гора Господа Саваофа — горою святині. ⁴ Так говорить Господь Саваоф: знову старці і стариці будуть сидіти на вулицях у Єрусалимі, кожен з посохом у руці, від безлічі днів. ⁵ І вулиці міста цього наповняться отроками й отроковицями, які грають на вулицях його. ⁶ Так говорить Господь Саваоф: якщо це в очах народу, який залишився, здасться див­ним у дні ці, то невже воно дивне й у Моїх очах? — говорить Господь Са­ваоф. ⁷ Так говорить Господь Саваоф: ось, Я спасу народ Мій із країни сходу і з країни заходження сонця; ⁸ і приведу їх, і будуть вони жити у Єрусалимі, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом, в істині і правді.­

⁹ Так говорить Господь Саваоф: укріпіть руки ваші ви, що слухаєте нині слова ці з уст пророків, які були при заснуванні дому Господа Саваофа, для побудови храму. ¹⁰ Бо рані­ше тих днів не було відплати для людини, ні відплати за працю тварин; ні тому, хто відходить, ні тому, хто приходить, не було спокою від ворога; і попускав Я всяку людину ворогувати проти іншої. ¹¹ А нині для залишку цього народу Я не такий, як у попередні дні, — говорить Господь Саваоф. ¹² Бо посів буде у мирі; виноградна лоза дасть плід свій, і земля дасть здобутки свої, і небеса будуть давати росу свою, і все це Я віддам у володіння цьому народу, який залишився. ¹³ І буде: як ви, доме Іудин і доме Ізраїлів, були прокляттям у народів, нехай Я спасу вас, і ви будете благословенням; не бійтеся; нехай зміцніють руки ваші! ¹⁴ Бо так говорить Господь Саваоф: як Я визначив покарати вас, коли батьки ваші прогнівали Мене, — говорить Господь Саваоф, — і не відмінив, ¹⁵ так знову Я визначив у ці дні зробити добре Єрусалиму і дому Іудиному; не бійтеся! ¹⁶ Ось ді­ла, які ви повинні робити: говоріть істину одне одному; за істиною і миролюбно судіть біля воріт ваших. ¹⁷ Ніхто з вас нехай не думає у серці своєму зла проти ближнього свого, і неправдивої клятви не любіть, бо все це Я ненавиджу, — говорить Господь.

¹⁸ І було до мене слово Господа Саваофа: ¹⁹ так говорить Господь Саваоф: піст четвертого місяця і піст п’ятого, і піст сьомого, і піст десятого­ зробиться для дому Іудиного радістю­ і веселим торжеством; тільки любіть істину і мир. ²⁰ Так говорить Господь Саваоф: ще будуть приходити народи і жителі багатьох міст; ²¹ і підуть жителі одного міста до жителів іншого і скажуть: ходімо молитися перед лицем Господа і знайдемо Господа Саваофа; і кожен скаже: піду і я. ²² І буде приходити багато племен і сильних народів, щоб знайти Господа Саваофа в Єрусалимі і помолитися лицю Господа. ²³ Так говорить Господь Саваоф: буде у ті дні, візьмуться десять чоловік із усіх різномовних народів, візьмуться за полу юдея і будуть говорити: ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами Бог.

Глава 9

¹ Пророче слово Господа на зем­лю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться, — бо око Господа на всіх людей, як і на всі коліна Ізраїлеві, — ² і на Емаф, суміжний з ним, на Тир і Сидон, бо він дуже умудрився. ³ І збудував собі Тир фортецю, накопичив срібла, як пилу, і золота, як вуличного бруду. ⁴ Ось, Господь зробить його бідним і уразить силу його у морі, і сам він буде знищений вогнем. ⁵ Побачить це Аскалон і жахнеться, і Газа, і затремтить сильно, й Екрон; бо осоромиться надія його: не стане царя у Газі, й Аскалон буде безлюдним. ⁶ Чуже плем’я буде жити в Азоті, і Я знищу зарозумілість фи­листимлян. ⁷ Вивергну кров з уст його і мерзоти його з зубів його, і він дістанеться Богу нашому, і буде як ти­сячоначальник в Іуді, й Екрон буде, як Ієвусей. ⁸ І Я розташую стан біля дому Мого проти війська, проти тих, що проходять уперед і назад, і не буде більше проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду дивитися на це.

⁹ Радій від радости, дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і на молодому ослі, сині під’яремної. ¹⁰ Тоді знищу колісниці у Єфрема і коней у Єрусалимі, і знищений буде військовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря до моря і від ріки до країв землі. ¹¹ А що стосується тебе, заради крови завіту твого Я звільню в’язнів твоїх із рову, в якому немає води. ¹² Повертайтеся на твердиню ви, полонені, що маєте надію! Що тепер звіщаю, воздам тобі подвійно. ¹³ Бо, як лук, Я натягну Собі Іуду і наповню лук Єфремом, і підніму синів твоїх, Сио­не, проти синів твоїх, Іоніє, і зроблю­ тебе мечем ратоборця. ¹⁴ І явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і прогримить Господь Бог трубою, і йтиме у бурях полуденних. ¹⁵ Господь Саваоф буде захищати їх, і вони будуть знищувати і топтати камені для пращ, і будуть пити і шуміти ніби від вина, і наповняться як жертовні чаші, як кути жертовника. ¹⁶ І спасе їх Господь Бог їхній у той день, як овець, народ Свій; бо, подібно до каменів у вінці, вони засяють на землі Його. ¹⁷ О, як велика благість його і яка краса його! Хліб одушевить язик юнаків і вино — отроковиць!

Глава 10

¹ Просіть у Господа дощу в час благопотрібний; Господь блис­не блискавкою і дасть вам рясний дощ, кожному злаки на полі. ² Бо те­рафими говорять пусте, і віщуни бачать неправдиве і розповідають сни облудні; вони утішають пустим; тому вони бродять як вівці, бідують, тому що немає пастиря. ³ На пастирів запалав гнів Мій, і козлів Я покараю; бо відвідає Господь Саваоф стадо Своє, дім Іудин, і поставить їх, як славного коня Свого, на битву. ⁴ Від нього буде наріжний камінь, від нього — цвях, від нього — лук для битви, від нього вийдуть усі народоправителі. ⁵ І вони будуть, як герої, які топчуть ворогів на війні, як вуличний бруд, і боротися, тому що Господь з ними, і посоромлять вершників на конях. ⁶ І укріплю дім Іудин, і спасу дім Йосифів, і поверну їх, тому що Я змилосердився над ними, і вони будуть, ніби Я не залишав їх: бо Я Господь Бог їхній, і почую їх. ⁷ Як герой буде Єфрем; звеселиться серце їх, як від вина; і побачать це сини їхні і зрадіють; у захваті буде серце їх у Господі. ⁸ Я дам їм знак і зберу їх, тому що Я спас їх; вони будуть так само численні, як колись; ⁹ і розселю їх між народами, й у далеких країнах вони будуть згадувати про Мене і будуть жити з дітьми своїми, і повернуться; ¹⁰ і поверну їх із землі Єгипетської, і з Ассирії зберу­ їх, і приведу їх у землю Галаадську і на Ливан, і не вистачить місця для них. ¹¹ І пройде біда по морю, й уразить хвилі морські, і вичерпаються усі глибини ріки, і смириться гордість Ассура, і скіпетр відніметься у Єгипту. ¹² Укріплю їх у Господі, і вони будуть ходити в ім’я Його, — говорить Господь.

Глава 11

¹ Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кед­ри твої. ² Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс. ³ Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану. ⁴ Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення, ⁵ яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними. ⁶ Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї, — говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх. ⁷ І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жез­ли, і назву один — благоволінням, другий — путами, і ними буду пасти овець. ⁸ І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене. ⁹ Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає, — нехай помирає, і та, що гине, — нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної. ¹⁰ І візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами. ¹¹ І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа. ¹² І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, — не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників. ¹³ І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара. ¹⁴ І переломив Я другий жезл Мій — «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем. ¹⁵ І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів. ¹⁶ Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих­ буде їсти і копита їх відірве. ¹⁷ Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне.

Глава 12

¹ Пророче слово Господа про Ізраїль. Господь, Який розпрос­тер небо, заснував землю й утворив­ дух людини всередині її, говорить: ² ось, Я зроблю Єрусалим чашею несамовитости для всіх навколишніх народів, і також для Іуди під час облоги Єрусалима. ³ І буде у той день, зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх племен; усі, що будуть підні­мати його, надірвуть себе, а зберуться­ проти нього всі народи землі. ⁴ У той день, — говорить Господь, — Я уражу всякого коня сказом­ і вершника його божевіллям, а на дім Іудин відкрию очі Мої; всякого ж коня у народів уражу сліпотою. ⁵ І скажуть князі Іудині у серцях своїх: сила моя — жителі Єрусали­ма­ в Господі Саваофі, Бозі їхньому. ⁶ У той день Я зроблю князів Іудиних, як жаровню з вогнем між дровами і як палаючий світильник серед снопів, і вони знищать усі навколишні наро­ди, праворуч і ліворуч, і знову насе­ле­ний буде Єрусалим на своєму міс­­ці,­ у Єрусали­мі. ⁷ І спасе Господь спочатку намети Іуди, щоб велич до­му Давидового і велич жителів Єрусалима не підносилася над Іудою. ⁸ У той день захищати буде Господь жителів Єрусалима, і найслабший між ними у той день буде, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними. ⁹ І буде у той день, Я знищу­ всі народи, які нападають на Єрусалим. ¹⁰ А на дім Давида і на жителів Єрусалима виллю дух благодаті і розчулення, і вони будуть дивитися на Нього, Якого про­кололи, і будуть ридати за Ним, як ридають за єдинородним сином, і уболівати, як уболівають за первістком. ¹¹ У той день здійметься великий плач у Єрусалимі, як плач Гададриммона у долині Мегиддонській. ¹² І буде ридати земля, кожне плем’я окремо: плем’я дому Давидового окремо, і дружини їхні окремо; плем’я дому Нафанового окремо, і дружини їхні окремо; ¹³ плем’я дому Левіїного окремо, і дружини їхні окремо; плем’я Симеонове окремо, і дружини їхні окремо. ¹⁴ Усі інші племена — кожне плем’я окремо, і дружини їхні окремо.

Глава 13

¹ У той день відкриється джерело дому Давидового і жителям Єрусалима для омивання гріха і нечистоти. ² І буде у той день, — го­во­рить Господь Саваоф, — Я знищу­ імена ідолів з цієї землі, і вони не будуть більше згадуватися, так само як лжепророків і нечистого духа ви­жену з землі. ³ Тоді, якщо хто буде про­рокувати, то батько його і мати його, які народили його, скажуть йому: тобі не слід жити, бо ти неправ­ду говориш в ім’я Господа; й уразять його батько його і мати його, які народи­ли його, коли він буде прорікати. ⁴ І буде у той день, посоромляться такі віщуни, кожен видіння свого, коли будуть прорікати, і не бу­дуть одягати на себе волосяниці, щоб обманювати. ⁵ І кожен ска­же: я не пророк, я хлібороб, тому що хтось зробив мене рабом від дитинства мого. ⁶ Йому скажуть: від чого ж на руках у тебе рубці? І він відповість: від того, що мене били у домі тих, що люблять мене. ⁷ О, меч! піднімися на пастиря Мого і на ближнього Мо­­го, — говорить Господь Саваоф: урази пастиря, і розсіються вівці! І Я про­стягну руку Мою на малих. ⁸ І буде на всій землі, — говорить Господь, — дві частини на ній бу­­дуть знищені, вимруть, а третя за­лишиться на ній. ⁹ І введу цю третю частину у вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як очищають золото: вони будуть закликати ім’я Моє, і Я почую їх і скажу: «це Мій народ», і вони скажуть: «Гос­подь — Бог мій!»

Глава 14

¹ Ось настає день Господній, і розділять награбоване у тебе серед тебе. ² І зберу всі народи на війну проти Єрусалима, і візьмуть місто, і розграбовані будуть доми, і збезчещені будуть дружини, і половина міста піде у полон; але решта народу не буде знищена в місті. ³ Тоді виступить Господь і ополчиться проти цих народів, як ополчився у день брані. ⁴ І стануть ноги Його у той день на горі Елеонській, яка перед лицем Єрусалима на сході; і роздвоїться гора Елеонська від сходу до заходу дуже великою долиною, і половина гори відійде до півночі, а половина її — до півдня. ⁵ І ви побі­жите у долину гір Моїх, бо долина гір буде простягатися до Асила; і ви побіжите, як бігли від землетрусу в дні Озії, царя Юдейського; і прийде Гос­подь Бог мій і всі святі з Ним. ⁶ І бу­­де­ у той день: не стане світла, світила віддаляться. ⁷ День цей буде єдиний, відомий тільки Господу: ні день, ні ніч; лише у вечірній час з’явиться світло. ⁸ І буде у той день, живі води потечуть з Єрусалима, половина їх до моря східного і половина їх до моря західного: влітку й узимку так буде. ⁹ І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине. ¹⁰ Уся ця земля буде, як рівнина, від Гаваона до Реммона, на південь від Єрусалима, який високо буде стояти на своєму місці і населиться від воріт Веніамінових до місця перших воріт, до кутових воріт, і від вежі Анамеїла до царських точил. ¹¹ І будуть жи­ти у ньому, і прокляття не буде більше, але буде стояти Єрусалим безпечно. ¹² І ось яке буде ураження, яким уразить Господь усі народи, які воювали проти Єрусалима: у кожного зачахне тіло його, коли він ще стоїть на своїх ногах, і очі у нього розтануть в ямках своїх, і язик його засохне у роті його. ¹³ І буде у той день, станеться між ними велике сум’яття від Господа, так що один схопить руку іншого, і підніметься рука його на ближнього його. ¹⁴ Але і сам Іуда буде воювати проти Єрусалима, і зібране буде багатство всіх навколишніх народів: золото, срібло й одяг у великій кількості. ¹⁵ Буде таке саме ураження і коней, і мулів,­ і верблюдів, і ослів, і всякої худоби, яка буде у станах у них. ¹⁶ Потім усі інші з усіх народів, які приходили проти Єрусалима, будуть приходити з року в рік для поклоніння Царю, Господу Саваофу, і для святкування­ свята кущів. ¹⁷ І буде: якщо якесь із племен земних не піде в Єрусалим для поклоніння Царю, Господу Сава­офу, то не буде дощу в них. ¹⁸ І якщо плем’я Єгипетське не підніметься в путь і не прийде [сюди], то й у нього не буде дощу і спіткає його ураження, яким уразить Господь народи, що не приходять святкувати свято кущів. ¹⁹ Ось що буде за гріх Єгипту і за гріх усіх народів, які не прийдуть святкувати свято кущів! ²⁰ У той час навіть на кінських уборах буде написано: «Святиня Господу», і казани­ у домі Господньому будуть, як жертовні чаші перед вівтарем. ²¹ І всі казани в Єрусалимі та Юдеї будуть святинею Господа Саваофа, і будуть приходити всі, хто приносить жертву, і брати їх і варити у них, і не буде більше жодного хананея у домі Господа Саваофа в той день.

Глава: 1 2

Глава 1

¹ У другий рік царя Дарія, у шос­тий місяць, у перший день місяця, було слово Господнє через Аггея пророка до Зоровавеля, сина Са­лафиїлового, правителя Юдеї, і до Ісуса, сина Іоседекового, великого ієрея: ² так сказав Господь Саваоф: народ цей говорить: «не прийшов ще час, не час будувати дім Господній».

³  І було слово Господнє через Аггея пророка: ⁴ а вам самим час жити у домах ваших прикрашених, тоді як дім цей у запустінні? ⁵ Тому нині так говорить Господь Саваоф: навер­ніть серце ваше на путі ваші. ⁶ Ви сієте багато, а збираєте мало; їсте, але не у ситість; п’єте, але не напиваєтеся; одягаєтеся, а не зігріваєтеся; той, хто заробляє платню, зароб­ляє для дірявого гаманця. ⁷ Так говорить Господь Саваоф: наверніть серце ваше на путі ваші. ⁸ Зійдіть на гору і носіть дерева, і будуйте храм; і Я буду благоволити до нього,­ і прославлюся, — говорить Господь. ⁹ Очікуєте багато чого, а виходить мало; і що принесете додому, те Я розвію. — За що? говорить Господь Саваоф: за Мій дім, який у запустін­ні, тоді як ви біжите, кожен до свого дому. ¹⁰  Тому-то небо закрилося і не дає вам роси, і земля не дає своїх плодів. ¹¹ І Я закликав засуху на зем­лю, на гори, на хліб, на виноградний сік, на єлей і на все, що родить земля, і на людину, і на худобу, і на всяку ручну працю. ¹² І послухалися Зоровавель, син Салафиїлів, і Ісус, син Іоседеків, і весь інший народ гласу Господа Бога свого і слів Аггея пророка, як посланого Господом Богом їхнім, і народ убоявся Господа.

¹³ Тоді Аггей, вісник Господній, посланий від Господа, сказав до народу: Я з вами! — говорить Господь. ¹⁴ І збудив Господь дух Зоровавеля, сина Салафиїлового, правителя Юдеї, і дух Ісуса, сина Іоседекового, великого ієрея, і дух усього залишку народу, і вони прийшли, і стали виконувати роботи у домі Господа Саваофа, Бога свого, ¹⁵ у двадцять четвер­тий день шостого місяця, у другий рік царя Дарія.

Глава 2

¹ У сьомий місяць, у двадцять перший день місяця, було слово Господнє через Аггея пророка: ² скажи тепер Зоровавелю, синові Салафиїловому, правителю Юдеї, й Ісусу, синові Іоседековому, великому ієрею, і залишку народу: ³ хто залишився між вами, який бачив цей дім у колишній його славі, і яким бачите­ ви його тепер? Чи не є він в очах ва­ших ніби ніщо? ⁴ Але підбадьорься нині, Зоровавелю, — говорить Господь, — підбадьорься, Ісусе, сину Іосе­деків, великий ієрею! підбадьорься, весь народе землі, — говорить Господь, — і виконуйте роботи, бо Я з ва­ми, — говорить Господь Саваоф. ⁵ Завіт Мій, який Я уклав з вами при виході вашому з Єгипту, і дух Мій перебуває серед вас: не бійтеся! ⁶ Бо так говорить Господь Саваоф: ще раз, і це бу­­де скоро, Я потрясу небо і землю, море і сушу, ⁷ і потрясу всі народи, і прийде Бажаний усіма народами, і наповню дім цей славою, — говорить Господь Саваоф. ⁸ Моє срібло і Моє золото, — говорить Господь Саваоф. ⁹ Слава цього останнього храму буде більшою, ніж першого, — говорить Господь Саваоф; і на місці цім Я дам мир, — говорить Господь Саваоф.

¹⁰  У двадцять четвертий день дев’ятого місяця, у другий рік Дарія, було слово Господнє через Аггея про­рока: ¹¹ так говорить Господь Са­ва­оф: запитай священиків про закон і скажи: ¹² якби хто ніс освячене­ м’ясо у полí одягу свого і полою своєю торкнувся хліба, або чого-небудь ва­реного, або вина, або єлею, або якої-небудь їжі: чи зробиться це священним? І відповіли священики і сказа­ли: ні. ¹³ Потім сказав Аггей: а як­що­ доторкнеться до всього цього хто-не­будь, хто осквернився від дотику до мерця: чи стане це нечистим? І відповіли священики і сказали: буде нечистим. ¹⁴ Тоді відповів Аггей і сказав: такий цей народ, таке це плем’я переді Мною, — говорить Гос­подь, — і такі всі діла рук їхніх! І що вони приносять там, усе нечисте. ¹⁵ Тепер наверніть серце ваше на час від цього дня і назад, коли ще не був покладений камінь на камінь у храмі Господньому. ¹⁶ Приходили, бу­вало, до копиці, що могла приносити двадцять мір, і виявлялося тільки десять; приходили до підточилля, щоб начерпати п’ятдесят мір з підточилля, а виявлялося тільки двадцять. ¹⁷ Уражав Я вас іржою і бляк­лістю хліба і градом усі труди рук ваших; але ви не наверталися до Мене, — говорить Господь. ¹⁸ Наверніть же серце ваше на час від цього дня і назад, від двадцять четвертого дня дев’ятого місяця, від того дня, коли заснований був храм Господній; наверніть серце ваше: ¹⁹ чи є ще у житницях насіння? Досі ні виноград­на лоза, ні смоковниця, ні гранатове дерево, ні маслина не давали плоду; а від цього дня Я благословлю їх.

²⁰  І було слово Господнє до Аггея вдруге у двадцять четвертий день місяця, і сказано: ²¹ скажи Зоровавелю, правителеві Юдеї: потрясу Я небо і землю; ²² і скину престоли царств, і знищу силу царств язичницьких, перекину колісниці й тих, що сидять на них, і скинуті будуть коні і вершники їх, один мечем іншого. ²³ У той день, — говорить Господь Саваоф, — Я візьму тебе, Зоровавелю, сину Салафиїлів, рабе Мій, — говорить Господь, — і буду тримати тебе як печатку, бо Я обрав тебе, — говорить Господь Саваоф.

Глава: 1 2 3

Глава 1

¹ Слово Господнє, яке було до Софонії, сина Хусія, сина Годолії, сина Аморії, сина Єзекії, у дні Іосії, сина Амонового, царя Юдейського.

² Усе знищу з лиця землі, — говорить Господь: ³ знищу людей і ху­добу,­ знищу птахів небесних і риб морських, і спокуси разом з нечестивими; знищу людей з лиця землі, — говорить Господь. ⁴ І простягну руку Мою на юдеїв і на всіх жителів Єрусалима: знищу з місця цього залишки Ваала, ім’я жерців зі священиками, ⁵ і тих, які на покрівлях поклоняються воїнству небесному, і тих, що поклоняються, які клянуться Господом і клянуться царем своїм, ⁶ і тих, які відступили від Господа,­ не шукали Господа і не запитували про Нього. ⁷ Замовкни перед лицем Господа Бога! бо близько день Господній: уже приготував Господь жер­товне заколення, призначив, кого покликати. ⁸ І буде у день жертви Господньої: Я відвідаю князів і синів ца­ря і всіх, що одягаються в одяг іноплемінників; ⁹ відвідаю у той день усіх, які перестрибують через поріг, які дім Гос­пода свого наповнюють насильством і обманом. ¹⁰ І буде у той день, — говорить Господь, — крик бі­ля воріт рибних і ридання біля інших воріт і велике руйнування на пагорбах. ¹¹ Ридайте, жителі нижньої час­тини міста, бо зникне весь торговель­ний народ і знищені будуть обтяжені сріблом. ¹² І буде у той час: Я зі світильником огляну Єрусалим і покараю тих, які сидять на дріжджах своїх і говорять у серці своєму: «не творить Господь ні добра, ні зла». ¹³ І перетворяться багатства їхні на здобич і доми їхні — на запус­тіння; вони побудують доми, а жити у них не будуть, насадять виноградники, а вина з них не будуть пити.

¹⁴ Близький великий день Господа, близький, і дуже поспішає: уже чутний голос дня Господнього; гірко заволає тоді й найхоробріший! ¹⁵ День гніву — день цей, день скорботи і тісноти, день спустошення і руйнування, день пітьми і мороку, день хмари й імли, ¹⁶ день труби і військового крику проти укріплених міст і високих веж. ¹⁷ І Я стисну лю­дей, і вони будуть ходити, як сліпі, тому що вони згрішили проти Господа, і розметана буде кров їхня, як порох, і плоть їхня — як послід. ¹⁸ Ні срібло їхнє, ні золото їхнє не може врятувати їх у день гніву Господа, і вогнем ревности Його пожерта буде вся ця земля, бо знищення, і притім раптове, звершить Він над усіма жителями землі.

Глава 2

¹ Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий, ² доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої. ³ Шукайте Господа,­ всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього. ⁴ Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться.

⁵ Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, — ⁶ і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби. ⁷ І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх. ⁸ Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його. ⁹ Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пус­телею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину. ¹⁰ Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа. ¹¹ Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів. ¹² І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм. ¹³ І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля, ¹⁴ і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки. ¹⁵ Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою.

Глава 3

¹ Горе місту нечистому й осквер­неному, пригноблювачу! ² Не слу­хає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається. ³ Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки. ⁴ Пророки його — люди легковаж­ні, віроломні; священики його осквер­нюють святиню, зневажають закон. ⁵ Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому. ⁶ Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жи­телів. ⁷ Я говорив: «бійся тільки Ме­не, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.

⁸ Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля. ⁹ Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно. ¹⁰ Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Мо­їх, принесуть Мені дари. ¹¹ У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що мар­нославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй. ¹² Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господ­нє. ¹³ Залишки Ізраїля не будуть чи­нити неправди, не стануть говорити­ лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх. ¹⁴ Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима! ¹⁵ Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Гос­подь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла. ¹⁶ У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Си­ону: «нехай не слабнуть руки твої!» ¹⁷ Господь Бог твій посеред те­бе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде тор­жествувати за тебе з радістю. ¹⁸ Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба. ¹⁹ Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх. ²⁰ У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.

Глава: 1 2 3

Глава 1

¹ Пророче видіння, яке бачив пророк Аввакум.

² Доки, Господи, я буду взивати, і Ти не чуєш, буду волати до Тебе про насильство, і Ти не спасаєш? ³ Для чого даєш мені бачити злодійство і дивитися на біди? Грабіжництво і насильство переді мною, і постає ворожнеча і піднімається розбрат. ⁴ Від цього закон утратив силу, і суду правильного немає: оскільки нечестивий долає праведного, то і суд відбувається спотворений. ⁵ Подивіться між народами й уважно вглядіться, і ви дуже здивуєтеся; бо Я зроблю у дні ваші таке діло, якому ви не повірили б, якби вам розповідали. ⁶ Бо ось, Я підніму халдеїв, народ жорстокий і неприборканий, який ходить по широтах землі, щоб заволодіти селищами, які не належать йому. ⁷ Страшний і грізний він; від нього самого походить суд його і влада його. ⁸ Швидші за барсів коні його і прудкіші за вечірніх вовків; скаче у різні сторони кіннота його; здалеку приходять вершники його, прилітають, як орел, що кидається на здобич. ⁹ Увесь він іде для грабунку; спрямувавши лице своє вперед, він забирає полонених, як пісок. ¹⁰ І з царів він знущається, і князі служать йому посміховищем; з усякої фортеці він сміється: насипає облоговий вал і бере її. ¹¹ Тоді гордовитим стає дух його, і він ходить і буйствує; сила його — бог його. ¹² Але чи не Ти з давнини Господь Бог мій, Святий мій? ми не помремо! Ти, Господи, тільки для суду попустив його. Скеле моя! для покарання Ти призначив його. ¹³ Чистим очам Твоїм невластиво дивитися на злодіяння, і дивитися на утиск Ти не можеш; для чого ж Ти дивишся на злодіїв і мовчиш, коли нечестивець поглинає того, хто праведніший за нього, ¹⁴ і залишаєш людей, як рибу в морі, як плазунів, у яких немає володаря? ¹⁵ Усіх їх тягає вудкою, захоплює у сіть свою і забирає їх у неводи свої, і від того радіє і торжествує. ¹⁶ За те приносить жертви сіті своїй і кадить неводу своєму, тому що від них рясна частка його і розкішна їжа його. ¹⁷ Невже для цього він повинен спорожняти свою сіть і безперестанно винищувати народи без пощади?

Глава 2

¹ На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою? ² І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати, ³ бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться. ⁴ Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде. ⁵ Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена. ⁶ Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: «горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, — чи надовго? — й обтяжує себе заставами!» ⁷ Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання? ⁸ Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.

⁹ Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя! ¹⁰ Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї. ¹¹ Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм: ¹² «горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!» ¹³ Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно? ¹⁴ Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море. ¹⁵ Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його! ¹⁶ Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором, — повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою. ¹⁷ Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому. ¹⁸ Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір? ¹⁹ Горе тому, хто говорить дереву: «встань!» і безсловесному каменю: «пробудися!» Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає. ²⁰ А Господь — у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його!

Глава 3

¹ Молитва Аввакума пророка, для співу. ² Господи! почув я слух Твій й убоявся. Господи! зверши діло Твоє серед років, серед літ яви його; у гніві згадай про милість. ³ Бог від Фемана гряде і Святий — від гори Фаран. Покрила небеса велич Його, і славою Його наповнилася земля. ⁴ Блиск її — як сонячне світло; від руки Його промені, і тут тайник Його сили! ⁵ Перед лицем Його йде моровиця, а за стопами Його — пекучий вітер. ⁶ Він став і похитнув землю; споглянув, і в трепет привів народи; вікові гори розпалися, первісні пагорби обпали; путі Його вічні. ⁷ Смутними бачив я намети ефіопські; затряслися намети землі Мадіамської. ⁸ Хіба на ріки запалав, Господи, гнів Твій? хіба на ріки — обурення Твоє, чи на море — лють Твоя, що Ти зійшов на коней Твоїх, на колісниці Твої спасительні? ⁹ Ти оголив лук Твій за клятвеною обітницею, даною колінам. Ти потоками розсік землю. ¹⁰ Побачивши Тебе, затремтіли гори, ринули води; безодня подала голос свій, високо підняла руки свої; ¹¹ сонце і місяць зупинилися на місці своєму перед світлом летючих стріл Твоїх, перед сяйвом блискаючих списів Твоїх. ¹² У гніві прямуєш Ти по землі і в обуренні подавляєш народи. ¹³ Ти виступаєш для спасіння народу Твого, для спасіння помазаного Твого. Ти знищуєш главу нечестивого дому, оголюючи його від основи до верху. ¹⁴ Ти проколюєш списами його главу вождів його, коли вони, як вихор, кинулися розбити мене, у радощах, ніби думаючи поглинути бідного потаємно. ¹⁵ Ти з конями Твоїми проклав путь по морю, через безодню великих вод. ¹⁶ Я почув, і затремтіли нутрощі мої; при звістці про це затремтіли губи мої, біль проник у кістки мої, і коливається місце піді мною; а я повинен бути спокійним у день нещастя, коли прийде на народ мій грабіжник його. ¹⁷ Хоч би не розцвіла смоковниця і не було плоду на виноградних лозах, і маслина зрадила, і нива не дала плоду, хоч би не стало овець у загоні і рогатої худоби у стійлах, — ¹⁸ але і тоді я буду радуватися у Господі і веселитися у Бозі за спасіння моє. ¹⁹ Господь Бог — сила моя: Він зробить ноги мої, як у оленя, і на висоти мої зведе мене! [Начальникові хору.]

Глава: 1 2 3

Глава 1

¹ Пророцтво про Ниневію; книга видінь Наума елкосеянина.

² Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: помщається Господь ворогам Своїм і не пощадить супротивників Своїх. ³ Господь довготерпеливий і великий могутністю, і не залишає без покарання; у вихорі й у бурі хода Господа, хмара — пил від ніг Його. ⁴ Заборонить Він морю, і воно висихає, і всі ріки вичерпуються; в’яне Васан і Кармил, і блякне цвіт на Ливані. ⁵ Гори трясуться перед Ним, і пагорби тануть, і земля коливається перед лицем Його, і вселенна і всі, що живуть у ній. ⁶ Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпить полум’я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним. ⁷ Благий Господь, притулок у день скорботи, і знає тих, що надіються на Нього. ⁸ Але повінню, що все потоплює, зруйнує дощенту Ниневію, і ворогів Його покриє морок. ⁹ Що замишляєте ви проти Господа? Він звершить знищення, і біда вже не повториться, ¹⁰ бо ті, що сплелися між собою, як терня, і напилися, як п’яниці, вони пожерті будуть зовсім, як суха солома. ¹¹ З тебе вийшов той, хто задумав лихе проти Господа, хто склав раду нечестиву.

¹² Так говорить Господь: хоч вони безпечні і численні, але вони будуть посічені і зникнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, більше не буду обтяжувати. ¹³ І нині Я розіб’ю ярмо його, яке лежить на тобі, і пута твої розірву. ¹⁴ А про тебе, Ассуре, Господь визначив: не буде більше сімені з твоїм ім’ям; з дому бога твого знищу ідолів і кумирів; приготую тобі у ньому могилу, тому що ти будеш у ганьбі. ¹⁵ Ось, на горах — стопи благовісника, який сповіщає мир: святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо не буде більше проходити тобою нечестивий: він зовсім знищений.

Глава 2

¹ Піднімається на тебе руйнівник: охороняй твердині, стережи дорогу, зміцни стегна, збирайся із силами. ² Бо відновить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі і виноградне гілля їх знищили. ³ Щит героїв його красний; воїни його в одежах багряних; вогнем блищать колісниці у день приготування до бою, і ліс списів хвилюється. ⁴ По вулицях мчать колісниці, гримлять на площах; блиск від них, як від вогню; блищать, як блискавка. ⁵ Він викликає хоробрих своїх, але вони спотикаються на ходу своєму; поспішають на стіни міста, але облога вже влаштована. ⁶ Річкові ворота відчиняються, і палац руйнується. ⁷ Вирішено: вона буде оголена і відведена у полон, і рабині її будуть стогнати як голуби, б’ючи себе у груди. ⁸ Ниневія з часу існування свого була як ставок, повний води, а вони біжать. «Стійте, стійте!» Але ніхто не оглядається. ⁹ Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! немає кінця запасам усякого дорогоцінного начиння. ¹⁰ Розграбована, спустошена і розорена вона, — і тане серце, коліна трясуться; у всіх у стегнах сильний біль, і лиця у всіх потемніли. ¹¹ Де тепер лігво левів і те пасовище для левенят, по якому ходили лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх, — ¹² лев, який викрадає для насичення левенят своїх, і який задушує для левиць своїх, і який наповнює здобиччю печери свої і лігва свої викраденим? ¹³ Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І спалю у диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і знищу з землі здобич твою, і не буде більше чутний голос послів твоїх.

Глава 3

¹ Горе місту крови! все воно повне обману і вбивства; не припиняється у ньому грабіжництво. ² Чутні ляскіт бича і стукіт коліс, що крутяться, іржання коня і гуркіт колісниці, що скаче. ³ Мчить кіннота, виблискує меч і блищать списи; убитих безліч і купи трупів: немає кінця трупам, спотикаються об трупи їх. ⁴ Це — за численні блудодіяння розпусниці приємної зовнішности, майстерної у чародійстві, яка блудодіяннями своїми продає народи і чаклуваннями своїми — племена. ⁵ Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І підніму на лице твоє краї одягу твого і покажу народам наготу твою і царствам сором твій. ⁶ І закидаю тебе мерзотами, зроблю тебе ганебною і виставлю тебе на позорище. ⁷ І буде те, що всякий, побачивши тебе, побіжить від тебе і скаже: «розорена Ниневія! Хто пошкодує за нею? де знайду я утішителів для тебе?» ⁸ Хіба ти краще за Но-Аммона, що знаходиться між ріками, оточений водою, валом якого було море, і море служило стіною його? ⁹ Ефіопія і Єгипет з незлічимою безліччю інших служили йому підкріпленням; копти і лівійці приходили на допомогу тобі. ¹⁰ Але і він переселений, пішов у полон; навіть і немовлята його розбиті на перехрестях усіх вулиць, а щодо знатних його кидали жереб, і всі вельможі його закуті ланцюгами. ¹¹ Так і ти – сп’янієш і сховаєшся; так і ти будеш шукати захисту від ворога.¹² Усі укріплення твої подібні до смоковниці зі стиглими плодами: якщо труснути їх, то вони впадуть прямо у рот того, хто бажає їсти. ¹³ Ось, і народ твій, як жінки у тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться ворота землі твоєї, вогонь пожере запори твої. ¹⁴ Начерпай води на час облоги; зміцнюй укріплення твої; піди у багно, топчи глину, полагоди піч для випалювання цеглин. ¹⁵ Там пожере тебе вогонь, посіче тебе меч, поїсть тебе, як гусінь, хоч би ти розмножилася, як гусінь, розмножилася, як сарана. ¹⁶ Купців у тебе стало більше, ніж зірок на небі; але ця сарана розсіється і полетить. ¹⁷ Князі твої — як сарана, і воєначальники твої — як рої мошок, які під час холоду гніздяться у щілинах стін, і коли зійде сонце, то розлітаються, і не узнаєш місця, де вони були. ¹⁸ Сплять пастирі твої, царю Ассирійський, спочивають вельможі твої; народ твій розсіявся по горах, і немає кому зібрати його. ¹⁹ Немає лікування для рани твоєї, болюча виразка твоя. Усі, хто почув звістку про тебе, будуть плескати у долоні за тебе, бо на кого не простягалася безупинно злість твоя?

Глава: 1 2 3 4 5 6 7

Глава 1

¹ Слово Господнє, яке було до Михея морасфитина у дні Іоафама, Ахаза і Єзекії, царів юдейських, і яке відкрито йому про Самарію та Єрусалим.

 ² Слухайте, всі народи, слухай, земле, і все, що наповнює її! Нехай буде Господь Бог свідком проти вас, Господь зі святого храму Свого!  ³ Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на висоти землі, — ⁴ і гори розтануть під Ним, долини розпадуться, як віск від вогню, як води, що ллються з кручі. ⁵ Усе це — за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? чи не від Самарії? Хто  влаштував висоти в Юдеї? чи не Єрусалим? ⁶ За те зроблю Самарію купою руїн у полі, місцем для розведення винограду; скину у долину каміння її й оголю основи її. ⁷ Усі ідоли її будуть розбиті і всі любодійні дари її спалені будуть вогнем, і всіх ідолів її віддам на руйнування, бо з любодійних дарів вона влаштовувала їх, на любодійні дари вони і будуть обернені. ⁸ Про це буду я плакати і ридати, буду ходити, як пограбований і оголений, вити, як шакали, і плакати, як страуси, ⁹ тому що болісна поразка її, дійшла до Іуди, досягла навіть воріт народу мого, Єрусалима. ¹⁰ Не оголошуйте про це у Гефі, не плачте там голосно; але у селищі Офра покрий себе попелом. ¹¹ Переселяйтеся, жительки Шафира, соромітно оголені; не втече і та, що живе у Цаані; плач у селищі Ецель не дасть вам зупинитися у ньому. ¹² Горює по своєму добру жителька Марофи, бо зійшла біда від Господа до воріт Єрусалима. ¹³ Запрягай у колісницю швидких, жителько Лахиса; ти — початок гріха дочки Сионової, бо у тебе з’явилися злочини Ізраїля. ¹⁴ Тому ти посилати будеш дари у Морешеф-Геф; але селища Ахзива будуть оманою для царів Ізраїлевих. ¹⁵ Ще спадкоємця приведу до тебе, жителько Мореша; він пройде до Одоллама, слави Ізраїля. ¹⁶ Зніми із себе волосся, обстрижися, у скорботі за ніжно улюбленими синами твоїми; розшир через них плішину, як в орла, що линяє, бо вони переселені будуть від тебе.

Глава 2

¹ Горе тим, що задумують беззаконня і на постелях своїх придумують злодіяння, які роблять ранком на світанку, тому що є в руках їхніх сила!  ² Побажають полів і беруть їх силою, домів, — і віднімають їх; оббирають людину і її дім, чоловіка і його спадщину.  ³ Тому так говорить Господь: ось, Я думаю навести на цей рід таку біду, якої ви не скинете з шиї вашої, і не будете ходити випроставшись; бо цей час злий. ⁴ У той день скажуть про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і говорити: «ми зовсім зруйновані! наділ народу мого відданий іншим; як повернеться до мене! поля наші вже розділені іноплемінникам». ⁵ Тому не буде у тебе нікого, хто кинув би жереб для виміру в зібранні перед Господом. ⁶ Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не осягло вас нечестя. ⁷ О, той, що називається домом Якова! хіба умалився Дух Господній? чи такі дії Його? чи не благодійні слова Мої для того, хто чинить справедливо? ⁸ Народ же, який був колись Моїм, повстав як ворог, і ви віднімаєте як верхній, так і спідній одяг у тих, хто проходить мирно, хто відвертається від війни. ⁹ Дружин народу Мого ви виганяєте з приємних домів їхніх; у дітей їхніх ви назавжди віднімаєте прикрасу Мою. ¹⁰ Встаньте і йдіть, бо  країна ця не є місце спокою; за нечистоту вона буде розорена і притім жорстоким розоренням. ¹¹ Якби який-небудь вітрогон видумав неправду і сказав: «я буду проповідувати тобі про вино і сикер», то він і був би бажаним проповідником для цього народу. ¹² Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з’єднаю залишки Ізраїля, об’єднаю їх воєдино, як овець у Восорі, як отару в овечому загоні: зашумлять вони від багатолюдства. ¹³ Перед ними піде стіноруйнівник; вони зруйнують перешкоди, увійдуть через ворота і вийдуть ними; і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх Господь.

Глава 3

¹ І сказав я: слухайте, глави Якова і князі дому Ізраїлевого: чи не вам слід знати правду?  ² А ви ненавидите добре і любите зле; здираєте з них шкіру їхню і плоть з кісток їхніх,  ³ їсте плоть народу Мого і здираєте з них шкіру їхню, а кістки їхні ламаєте і розтрощуєте ніби у горщик, і плоть — ніби у казан. ⁴ І будуть вони волати до Господа, але Він не почує їх і сховає лице Своє від них на той час, коли вони злодійствують. ⁵ Так говорить Господь на пророків, які вводять в оману народ Мій, які гризуть зубами своїми — і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм у рот, проти того оголошують війну. ⁶ Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма — замість пророкувань; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними. ⁷ І посоромляться прозорливці, й осоромлені будуть ворожбити, і закриють уста свої всі вони, тому що не буде відповіді від Бога. ⁸ А я сповнений сили Духа Господнього, правоти і твердости, щоб висловити Якову злочин його й Ізраїлю гріх його. ⁹ Слухайте ж це, глави дому Яковового і князі дому Ізраїлевого, що гребують правосуддям і викривляють усе пряме, ¹⁰ будують Сион кров’ю і Єрусалим — неправдою! ¹¹ Глави його судять за подарунки і священики його навчають за плату, і пророки його передвіщають за гроші, а тим часом спираються на Господа, говорячи: «чи не серед нас Господь? не спіткає нас біда!» ¹² Тому через вас Сион буде розораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього буде лісистим пагорбом.

Глава 4

¹ І буде в останні дні: гора дому Господнього поставлена буде на чолі гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї народи.  ² І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню й у дім Бога Якова, і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його, бо від Сиону вийде закон і слово Господнє — з Єрусалима.  ³ І буде Він судити багато народів, і викриє багато племен у далеких країнах; і перекують вони мечі свої на орала і списи свої — на серпи; не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати. ⁴ Але кожен буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоковницею, і ніхто не буде лякати їх, бо вуста Господа Саваофа вирекли це. ⁵ Бо всі народи ходять, кожний в ім’я свого бога; а ми будемо ходити в ім’я Господа Бога нашого повік. ⁶ У той день, — говорить Господь, — зберу кульгавих і з’єднаю розігнане і тих, на кого Я навів біду. ⁷ І зроблю кульгаве залишком і далеко розсіяне сильним народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сионі відтепер і довіку. ⁸ А ти, вежо стада, пагорбе дочки Сиону! до тебе прийде і повернеться колишнє владарювання, царство — до дочок Єрусалима. ⁹ Для чого ж ти нині так голосно волаєш? Хіба немає у тебе царя? Чи не стало у тебе радника, що тебе схопили муки, як ту, що народжує? ¹⁰ Страждай і мучся болями, дочко Сиону, як та, що народжує, бо нині ти вийдеш з міста і будеш жити у полі, і дійдеш до Вавилона: там будеш спасена, там визволить тебе Господь від руки ворогів твоїх. ¹¹ А тепер зібралися проти тебе багато народів і говорять: «нехай буде вона осквернена, і нехай надивиться око наше на Сион!» ¹² Але вони не знають думок Господніх і не розуміють ради Його, що Він зібрав їх як снопи на току. ¹³ Встань і молоти, дочко Сиону, бо Я зроблю ріг твій залізним і копита твої зроблю мідними, і знищиш багато народів, і присвятиш Господу здобутки їх і багатства їх Владиці всієї землі.

Глава 5

¹ Тепер ополчись, дочко полчищ; облягли нас облогою, тростиною будуть бити по щоках суддю Ізраїлевого.

 ² І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чи малий ти між тисячами Іудиними? з тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку, від днів вічних.  ³ Тому Він залишить їх до часу, доки не народить та, що має народити; тоді повернуться до синів Ізраїля і ті брати їхні, які залишилися. ⁴ І стане Він, і буде пасти у силі Господній, у величі імені Господа Бога Свого, і вони будуть жити безпечно, бо тоді Він буде великим до країв землі. ⁵ І буде Він мир. Коли Ассур прийде у нашу землю і вступить у наші палаци, ми виставимо проти нього сім пастирів і вісім князів. ⁶ І будуть вони пасти землю Ассура мечем і землю Немврода у самих воротах її, і Він-то визволить від Ассура, коли той прийде у землю нашу і коли вступить у межі наші. ⁷ І буде залишок Якова серед багатьох народів, як роса від Господа, як злива на траві, і він не буде залежати від людини і покладатися на синів Адамових. ⁸ І буде залишок Якова між народами, серед багатьох племен, як лев серед звірів лісових, як скимен серед отари овець, який, коли виступить, то долає і терзає, і ніхто не врятує від нього. ⁹ Підніметься рука твоя над ворогами твоїми, і всі вороги твої будуть знищені. ¹⁰ І буде у той день, — говорить Господь: знищу коней твоїх із середовища твого і знищу колісниці твої, ¹¹ знищу міста у землі твоїй і зруйную всі укріплення твої, ¹² вивергну чародійство з руки твоєї, і тих, хто ворожить по хмарах, не буде у тебе; ¹³ знищу ідолів твоїх і кумирів із середовища твого, і не будеш більше поклонятися виробам рук твоїх. ¹⁴ Викоріню із середовища твого священні діброви твої і розорю міста твої. ¹⁵ І звершу у гніві й обуренні помсту над народами, які будуть неслухняні.

Глава 6

¹ Слухайте, що говорить Господь: встань, судися перед горами, і пагорби нехай чують голос твій! ² Слухайте, гори, суд Господній, і ви, тверді основи землі: бо у Господа суд з народом Своїм, і з Ізраїлем Він змагається.  ³ Народе Мій! що зробив Я тобі і чим обтяжував тебе? відповідай Мені. ⁴ Я вивів тебе з землі Єгипетської і визволив тебе з дому рабства, і послав перед тобою Мойсея, Аарона і Маріам. ⁵ Народе Мій! згадай, що задумував Валак, цар Моавитський, і що відповів йому Валаам, син Веорів, і що  відбувалося від Ситтима до Галгал, щоб пізнати тобі праведні дії Господні.

 ⁶ «З чим постати мені перед Господом, схилитися перед Богом небесним? Чи постати перед Ним із всепаленнями, з тельцями однолітніми? ⁷ Але чи можна догодити Господу тисячами баранів або невичерпними потоками єлею? Хіба дам Йому первістка мого за злочин мій і плід утроби моєї — за гріх душі моєї?» ⁸ О, людино! сказано тобі, що́ — добро і чого жадає від тебе Господь: діяти справедливо, любити діла милосердя і смиренномудро ходити перед Богом твоїм. ⁹ Глас Господа взиває до міста, і мудрість благоговіє перед ім’ям Твоїм: слухайте жезл і Того, Хто поставив його. ¹⁰ Чи не знаходяться і тепер у домі нечестивого скарби нечестя і зменшена міра, огидна? ¹¹ Чи можу я бути чистим з терезами неточними і з обманними гирями у торбі? ¹² Оскільки багатії його сповнені неправди, і жителі його говорять неправду, і язик їх є обман у вустах їхніх, ¹³ то і Я незцілимо уражу тебе спустошенням за гріхи твої. ¹⁴ Ти будеш їсти, і не будеш ситим; порожнеча буде всередині тебе; будеш зберігати, але не вбережеш, а що збережеш, те віддам мечу. ¹⁵ Будеш сіяти, а жати не будеш; будеш чавити оливки, і не будеш намащуватися єлеєм; вичавиш виноградний сік, а вина пити не будеш. ¹⁶ Збереглися у вас звичаї Амврія і всі діла дому Ахавового, і ви чините за порадами їх; і віддам Я тебе на спустошення і жителів твоїх на посміяння, і ви понесете наругу народу Мого.

Глава 7

¹ Горе мені! бо зі мною тепер — як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні спілого плоду, якого бажає душа моя.  ² Не стало милосердих на землі, немає правдивих між людьми; всі чинять підступи, щоб проливати кров; кожен ставить братові своєму сіть.  ³ Руки їхні повернені до того, щоб уміти робити зло; начальник вимагає подарунків, і суддя судить за хабарі, а вельможі висловлюють злі бажання душі своєї і перекручують справу. ⁴ Кращий з них — як терен, і справедливий — гірше за колючу огорожу, день провісників Твоїх, відвідання Твоє настає; нині спіткає їх сум’яття. ⁵ Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від тієї, що лежить на лоні твоєму, стережи двері вуст твоїх. ⁶ Бо син ганьбить батька, дочка повстає проти матері, невістка — проти свекрухи своєї; вороги людині — домашні її. ⁷ А я буду споглядати на Господа, уповати на Бога спасіння мого: Бог мій почує мене. ⁸ Не радій заради мене, неприятелько моя! хоча я впав, але встану; хоч я у мороці, але Господь світло для мене. ⁹ Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не вирішить справи моєї і не вчинить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло, і я побачу правду Його. ¹⁰ І побачить це неприятелька моя і сором покриє її, яка говорила мені: «де Господь Бог твій?» Надивляться на неї очі мої, як вона буде потоптана, подібно до бруду на вулицях. ¹¹ У день спорудження стін твоїх, у цей день віддалиться визначення. ¹² У той день прийдуть до тебе з Ассирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки  Євфрату, і від моря до моря, і від гори до гори. ¹³ А земля та буде пустелею за  провину жителів її, за плоди діянь їх. ¹⁴ Паси народ Твій жезлом Твоїм, овець спадщини Твоєї, які живуть самотньо у лісі посеред Кармила; нехай пасуться вони на Васані і Галааді, як у дні давні! ¹⁵ Як у дні виходу твого із землі Єгипетської, явлю йому дивні діла. ¹⁶ Побачать це народи і посоромляться при всій могутності своїй; покладуть руку на вуста, вуха їхні зробляться глухими; ¹⁷ будуть лизати порох, як змія, як черва земна, виповзуть вони з укріплень своїх; устрашаться Господа Бога нашого й убояться Тебе. ¹⁸ Хто Бог, як Ти, що прощає беззаконня і не ставить за злочин залишку спадщини Твоєї? не вічно гнівається Він, тому що любить милувати. ¹⁹ Він знову змилосердиться над нами, згладить беззаконня наші. Ти ввергнеш у безодню морську всі гріхи наші.  ²⁰ Ти виявиш вірність Якову, милість Аврааму, яку із клятвою обіцяв батькам нашим від днів перших.

Глава: 1 2 3 4

Глава 1

¹ І було слово Господнє до Іони, сина Амафиїного: ² встань, іди у Ниневію, місто велике, і проповідуй у ньому, бо злодіяння його дійшли до Мене. ³ І встав Іона, щоб утікати у Фарсис від лиця Господа, і прийшов у Іоппію, і знайшов корабель, який вирушав у Фарсис, віддав платню за проїзд і ввійшов у нього, щоб плисти з ними у Фарсис від імені Господа. ⁴ Але Господь здійняв на морі сильний вітер, і зробилася на морі велика буря, і корабель готовий був розбитися. ⁵ І злякалися корабельники, і взивали кожен до свого бога, і стали кидати у море поклажу з корабля, щоб полегшити його від неї; Іона ж спустився усередину корабля, ліг і міцно заснув. ⁶ І прийшов до нього начальник корабля і сказав йому: чого ти спиш? встань, взивай до Бога твого; можливо, Бог згадає про нас, і ми не загинемо. ⁷ І сказали одне одному: підемо, кинемо жереби, щоб дізнатися, за кого осягає нас це лихо. І кинули жереби, й упав жереб на Іону. ⁸ Тоді сказали йому: скажи нам, за кого осягла нас ця біда? яке твоє заняття, і звідки ти йдеш? де твоя країна, і з якого ти народу? ⁹ І він сказав їм: я єврей, шаную Господа Бога небес, Який створив море і сушу. ¹⁰ І злякалися люди страхом великим і сказали йому: для чого ти це зробив? Бо довідалися ці люди, що він біжить від лиця Господнього, як він сам оголосив їм. ¹¹ І сказали йому: що зробити нам з тобою, щоб море затихло для нас? Бо море не переставало хвилюватися. ¹² Тоді він сказав їм: візьміть мене і киньте мене у море, і море затихне для вас, бо я знаю, що через мене спостигла вас ця велика буря. ¹³ Але ці люди почали посилено гребти, щоб пристати до землі, але не могли, тому що море все продовжувало бушувати проти них. ¹⁴ Тоді воззвали вони до Господа і сказали: молимо Тебе, Господи, нехай не загинемо за душу людини цієї, і не постав нам у провину кров невинну; бо Ти, Господи, зробив те, що угодно Тобі! ¹⁵ І взяли Іону і кинули його у море, і затихло море у люті своїй. ¹⁶ І злякалися ці люди Господа великим страхом, і принесли Господу жертву, і дали обітниці.

Глава 2

¹ І повелів Господь великому киту поглинути Іону; і був Іона в утробі цього кита три дні і три ночі. ² І помолився Іона Господу Богу своєму з утроби кита З і сказав: до Господа воззвав я у скорботі моїй, і Він почув мене; з утроби пекла я волав, і Ти почув голос мій. ⁴ Ти ввергнув мене у глибину, у серце моря, і потоки оточили мене, усі води Твої і хвилі Твої проходили наді мною. ⁵ І я сказав: відкинутий я від очей Твоїх, однак я знову побачу святий храм Твій. ⁶ Охопили мене води до душі моєї, безодня обійняла мене; морською травою оповита була голова моя. ⁷ До основ гір я зійшов, земля своїми запорами навік закрила мене; але Ти, Господи Боже мій, виведеш душу мою з пекла. ⁸ Коли знемогла у мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя дійшла до Тебе, до храму святого Твого. ⁹ Ті, що шанують суєтних і облудних богів, залишили Милосердого свого, ¹⁰ а я гласом хвали принесу Тобі жертву; що обіцяв, виконаю: у Господа спасіння! ¹¹ І сказав Господь киту, і він вивергнув Іону на сушу.

Глава 3

¹ І було слово Господнє до Іони вдруге: ² встань, йди в Ниневію, місто велике, і проповідуй у ній, що́ Я повелів тобі. ³ І встав Іона і пішов у Ниневію, за словом Господнім; Ниневія ж була містом великим у Бога, на три дні ходи. ⁴ І почав Іона ходити по місту, скільки можна пройти в один день, і проповідував, говорячи: ще сорок днів, і Ниневія буде зруйнована! ⁵ І повірили ниневитяни Богу, й оголосили пост, і вдяглися у веретища, від великого з них до малого. ⁶ Це слово дійшло до царя Ниневії, і він устав із престолу свого, і зняв із себе царське облачення своє, й одягся у веретище, і сів на попелі, ⁷ і повелів проголосити і сказати у Ниневії від імені царя і вельмож його: «щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічого не їли, не ходили на пасовище і води не пили, ⁸ і щоб покриті були веретищем люди і худоба і сильно волали до Бога, і щоб кожен навернувся від злого шляху свого і від насильства рук своїх. ⁹ Хто знає, можливо, ще Бог змилосердиться і відверне від нас розпалений гнів Свій, і ми не загинемо». ¹⁰ І побачив Бог діла їхні, що вони навернулися від злого путі свого, і пожалів Бог щодо біди, про яку сказав, що наведе на них, і не навів.

Глава 4

¹ Іона сильно засмутився цим і був роздратований. ² І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя. ³ І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити. ⁴ І сказав Господь: невже це засмутило тебе так сильно? ⁵ І вийшов Іона з міста, і сів на східній стороні міста, і зробив собі там кущу, і сів під нею у тіні, щоб побачити, що буде з містом. ⁶ І виростив Господь Бог рослину, і вона піднялася над Іоною, щоб над головою його була тінь і щоб позбавити його засмучення його; Іона дуже зрадів цій рослині. ⁷ І влаштував Бог так, що на другий день з появою зорі черва підточила рослину, і вона засохла. ⁸ Коли ж зійшло сонце, навів Бог пекучий східний вітер, і сонце стало палити голову Іони, так що він знеміг і просив собі смерти, і сказав: краще мені померти, ніж жити. ⁹ І сказав Бог Іоні: невже так сильно засмутився ти через рослину? Він сказав: дуже засмутився, навіть до смерти. ¹⁰ Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ж ніч і пропала: ¹¹ чи Мені не пожаліти Ниневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч чоловік, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби?

Глава 1

¹ Так говорить Господь Бог про Едома: звістку почули ми від Господа, і посол посланий оголосити народам: «вставайте, і виступимо проти нього війною!» ² Ось, Я зробив тебе малим між народами, і ти у великій ганьбі. ³ Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розщелинах скель, на підвищеному місці, і говориш у серці твоєму: «хто скине мене на землю?» ⁴ Але хоч би ти, як орел, піднявся високо і серед зірок улаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, — говорить Господь. ⁵ Чи не злодії приходили до тебе? чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б стільки, скільки потрібно їм. Якби проникли до тебе оббирачі винограду, то і вони хіба не залишили б кілька ягід? ⁶ Як обібрано все у Ісава й обшукані тайники його! ⁷ До кордону випровадять тебе всі союзники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою у мирі, ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає у ньому сенсу! ⁸ Чи не у той день буде це, — говорить Господь, — коли Я знищу мудрих в Едомі і розсудливих на горі Ісава? ⁹ Уражені будуть страхом хоробрі твої, Фемане, щоб усі на горі Ісава знищені були вбивством. ¹⁰ За утиск брата твого, Якова, покриє тебе сором і ти знищений будеш назавжди. ¹¹ У той день, коли ти стояв навпроти, у той день, коли чужі вели військо його у полон й іноплемінники ввійшли у ворота його і кидали жереб щодо Єрусалима, ти був як один з них. ¹² Не варто було б тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було б радіти за синів Іуди у день загибелі їхньої і розкривати рот у день біди. ¹³ Не варто було б тобі входити у ворота народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на недолю його у день загибелі його, ні торкатися майна його в день біди його, ¹⁴ ні стояти на перехрестях для убивання тих, що біжать із нього, ні видавати уцілілих з нього у день біди. ¹⁵ Бо близький день Господній на всі народи: як ти чинив, так учинено буде і з тобою; воздаяння твоє повернеться на голову твою. ¹⁶ Бо, як ви пили на святій горі Моїй, так усі народи завжди будуть пити, будуть пити, проковтнуть і будуть, ніби їх не було. ¹⁷ А на горі Сионі буде спасіння, і буде вона святинею; і дім Якова одержить у володіння спадщину свою. ¹⁸ І дім Якова буде вогнем, і дім Йосифа — полум’ям, а дім Ісавів — соломою: запалять його, і знищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава: бо Господь сказав це. ¹⁹ І заволодіють ті, які на півдні, горою Ісава, а які у долині, — филистимлянами; і заволодіють полем Єфрема і полем Самарії, а Веніамін заволодіє Галаадом. ²⁰ І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею Ханаанською до Сарепти, а переселені з Єрусалима, які знаходяться у Сефараді, одержать у володіння міста південні. ²¹ І прийдуть спасителі на гору Сион, щоб судити гору Ісава, і буде царство Господа.