Псалтир. Кафизма 1 – 10 (Пс. 1 – 76)

Кафизма 11 – 20 (Пс. 77 – 151)


Псалом: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76


 

Псалом 1

Псалом Давида (який у євреїв не надписаний)
1 Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить. 2 Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч. 3 І буде він як дерево, посаджене при витоках вод, що плоди свої дає в час свій і лист його не опадає, а все, що він робитиме, буде успішним. 4 Не так нечестиві, [не так]: вони як порох, що вітер змітає [з лиця землі]. 5 Тому не встоять* нечестиві на суді, і грішники на зібранні праведних. 6 Бо знає Господь путь праведних, а путь нечестивих загине.

* У слов’янському перекладі: цього ради не воскреснуть…

 

Псалом 1. [1] Пс. 25, 4. Єр. 15, 17. Притч. 10, 30. [2] Нав. 1, 8. [3] Пс. 91, 13. Єр. 17, 8. [4] Іов. 21,18. Іс. 29, 5. [5] Мф. 25, 32. [6] Наум. 1, 7. Ін. 10, 14. 2 Тим. 2, 19.

 

Псалом 2

Псалом Давида (Пророчий про Христа)
1 Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? 2 Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його. 3 «Розірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє». 4 Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх. 5 Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх. 6 Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом — горою святою Його. 7 Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе». 8 «Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє. 9 Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх». 10 Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі. 11 Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом. 12 Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього.

Слава…

 

Псалом 2. [1] Діян. 4, 25. [4] Втор. 28, 63. Притч. 1, 26. [6] Пс. 92, 1. Ін. 18, 37. Євр. 12, 22. [7] Діян. 13, 33. Євр. 1, 5; 5, 5. [8] Пс. 21, 28. [9] Одкр. 2, 27; 19, 15. [10] Прем. 6, 2. [12] Пс. 33, 9. Притч. 16, 20. Іс. 30, 18. 1 Пет. 2, 6.

 

Псалом 3

1 Псалом Давида, коли він втікав від Авессалома, сина свого.

2 Господи, як намножилося напасників моїх, многі постають на мене, 3 многі кажуть душі моїй: «Нема спасіння йому в Бозі його». 4 Ти ж, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою. 5 Голосом моїм до Господа воззвав, і Він почув мене з гори святої Своєї. 6 Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь заступить мене. 7 Не убоюся я тьми людей, що звідусіль нападають на мене. 8 Воскресни, Господи, спаси мене, Боже мій, бо Ти уразив усіх, що даремно ворогують зі мною, зуби грішників сокрушив єси. 9 Господнім є спасіння, і на людей Твоїх благословення Твоє.

Слава…

 

Псалом 3. [1] 2 Цар. 15, 14. [4] Пс. 27, 7. [7] Лк. 12, 4. [9] Іс. 43, 11. Ос. 13, 4.

 

Псалом 4

1 Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Давида.

2 Коли взиваю я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою. 3 Сини людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди? 4 Знайте, що Господь обрав для Себе преподобного Свого. Господь почує мене, коли я взиватиму до Нього. 5 Гніваючись, не зогрішайте, роздумуйте в серцях ваших, на постелях ваших заспокойтеся. 6 Приносьте жертву правди і уповайте на Господа. 7 Багато хто говорить: «хто покаже нам благо?» Ти явив нам світло лиця Твого, Господи. 8 Ти дав веселість в серці моїм; від плоду пшениці, вина [та єлею] вона примножилася. 9 В мирі я лягаю і сплю, бо Ти єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя.

 

Псалом 4. [2] Пс. 3, 2. [3] Іов. 27, 12. [5] Еф. 4, 26. [6] Пс. 50, 19; 61, 9. [7] Пс. 30, 17. Мф. 6, 10. [9] Іов. 11, 19.

 

Псалом 5

1 Начальнику хору. На духових інструментах. Псалом Давида.

2 Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої. 3 Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я, 4 Господи! Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати. 5 Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий. 6 Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня. 7 Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь. 8 Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою. 9 Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою. 10 Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий — гортань їх; язиком своїм облещують. 11 Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи. 12 І нехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє. 13 Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його.

 

Псалом 5. [2] Пс. 4, 2; 16, 1. [3] Пс. 83, 4. [5] Втор. 32, 4. Притч. 3, 32. Ін 9, 31. [6] Гал. 5, 21. [7] Пс. 54, 24. Іс. 1, 15. [10] Рим. 3, 13.

 

Псалом 6

1 Начальнику хору. На восьмиструнних інструментах. Псалом Давида.

2 Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене в гніві Твоїм. 3 Помилуй мене, Господи, бо я немічний, і зціли мене, Господи, бо стривожилися кості мої. 4 І душа моя дуже стривожена. А Ти ж, Господи, доки? 5 Зглянься, Господи, і визволи душу мою, спаси мене ради милости Твоєї. 6 Бо хто ж після смерти буде згадувати Тебе? І у гробі хто ж буде славити Тебе? 7 Я втомився від зітхання мого; кожної ночі обмиваю ложе моє сльозами моїми, зрошую ними постіль мою. 8 Висохло від печалі око моє. Змарніло від усіх ворогів лице моє. 9 Відступіть від мене всі, хто чинить беззаконня, бо почув Господь голос плачу мого! 10 Почув Господь благання моє, Господь молитву мою прийняв. 11 Нехай осоромляться і устрашаться всі вороги мої і нехай з соромом побіжать і зникнуть дуже скоро.

Слава…

 

Псалом 6. [2] Пс. 37, 2. Єр. 10, 24. [6] Пс. 29, 10. [8] Іов. 17, 7. [9] Пс. 118, 115. Мф. 7, 23. [11] Пс. 34, 4.

 

Псалом 7

1 Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового.

2 Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене. 3 Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя]. 4 Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх, 5 якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене, 6 то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох. 7 Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти. 8 І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись. 9 Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю. 10 Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки. 11 Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем. 12 Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня. 13 Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього. 14 Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими. 15 Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня. 16 Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував. 17 І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде. 18 Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього.

 

Псалом 7. [4] Іов. 31, 7. [5] 1 Цар. 24, 7; 26, 9. [9] Бут. 18, 25. Пс. 25, 1. [10] 1 Цар. 16, 7. 1 Пар. 28, 9. Єр. 11, 20; 17, 10; 20, 12. Одкр. 2, 23. [13] Плач. 2, 4; 3, 12. [15] Іов. 15, 35. Іс. 59, 4. [16] Пс. 9, 16; 56, 7. Притч. 5, 22. [17] Неєм. 4, 5. Пс. 139, 10.

 

Псалом 8

1 Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Давида (пророчий).

2 Господи Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі! Слава Твоя піднеслася вище небес! 3 Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу перед ворогами Твоїми, щоб знищити ворога і месника. 4 Коли погляну на небо — діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти поставив, 5 то що? є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що Ти опікуєшся ним? 6 Ти створив його мало чим меншим за ангелів, славою й честю увінчав його. 7 І поставив його над творінням рук Твоїх; все підкорив під ноги його: 8 овець і волів усіх, ще й звірів польових; 9 птахів небесних і риб морських, що ходять стежками морськими. 10 Господи, Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі!

Слава…

 

Псалом 8. [2] Пс. 109, 1. [3] Мф. 21, 16. [5] Іов. 7, 17. Пс. 143, 3. Євр. 2, 6. [7] Бут. 1, 28; 9, 2. 1 Кор. 15, 27.

 

Псалом 9

1 Начальнику хору. Після смерти Лабена. Псалом Давида.

2 Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої. 3 Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній. 4 Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм. 5 Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний. 6 Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків. 7 У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього. 8 Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій. 9 Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю. 10 І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі. 11 І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи. 12 Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його. 13 Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених. 14 Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти; 15 щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму. 16 Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня. 17 Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх. 18 Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога. 19 Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине. 20 Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи. 21 Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди. 22 Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи? 23 В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують. 24 Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе. 25 В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема. 26 Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо. 27 Каже він у серці своїм: «Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха». 28 Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба. 29 Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними. 30 Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої. 31 Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його. 32 Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи». 33 Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця]. 34 Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: «Бог не бачить»? 35 Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом. 36 Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його. 37 Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його. 38 Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє, 39 щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.

 

Псалом 9. [3] Пс. 30, 8. [6] 2 Цар. 22, 15. Пс. 33, 17. Притч. 10, 7. [9] Пс. 95, 13. Діян. 17, 31. [10] Пс. 31, 7. [13] Бут. 4, 9. Втор. 32, 43. [16] Пс. 7, 16. [19] Пс. 33, 7. [21] Іс. 31, 3. [28] Рим. 3, 14. [29] Діян. 23, 15. [30] Пс. 16, 12. [31] Іс. 3, 15. [32] Іов. 22, 13. [33] Мк. 4, 38. [35] Пс. 67, 6–7. [36] Єз. 30, 24. [37] Єр. 10, 10. Дан. 6, 26.

 

Псалом 10

Начальнику хору. Псалом Давида.

1 На Господа я надіюся, як же ви кажете душі моїй: «Відлітай на гору вашу, як птах»? 2 Бо ось грішники напружили лук, наготували стріли, щоб стріляти в темряві у непорочних серцем. 3 Бо те, що Ти довершив, вони зруйнували. Що зробить праведний?.. 4 Господь у храмі святім Своїм. Господь — на небі Престіл Його. Очі Його [на вбогих] споглядають, зір Його випробовує синів людських. 5 Господь випробовує праведного і нечестивого, той же, хто любить неправду, ненавидить душу свою. 6 Дощем проллє Він на грішників палаюче вугілля, вогонь і сірку. Палючий вітер — частка чаші скорботи їхньої. 7 Бо праведний Господь і любить правду. На праведних дивиться лице Його.

 

Псалом 10. [1] Пс. 54, 23. 1 Цар. 24, 2; 26, 20. [4] Іс. 66, 1. Авв. 2, 20. Мф. 5, 34. [6] Бут. 19, 24. Єр. 23, 19.

 

Псалом 11

1 Начальнику хору. На восьмиструнному інструменті. Псалом Давида.

2 Спаси [мене], Господи, бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими. 3 Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого. 4 Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий, 5 тих, що говорять: «Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?» 6 «Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, — говорить Господь, — стану спасінням людей і відкриюся в ньому.» 7 Слова Господні — слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене. 8 Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік. 9 Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських.

 

Псалом 11. [2] Іс. 57, 1. Мих. 7, 2. [3] Пс. 27, 3. [4] Гал. 5, 12. [5] Вих. 5, 2. Іов. 21, 15. Дан. 3, 15. [7] 2 Цар. 22, 31. Притч. 30, 5.

 

Псалом 12

1 Начальнику хору. Псалом Давида.

2 Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене? 3 Доки носитиму думи мої в душі моїй і скорботи в серці моїм день [і ніч]? Доки буде підноситися ворог мій наді мною? 4 Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб не заснув я сном смертним. 5 Щоб не сказав ворог мій: «Я переміг його» і щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся. 6 Я ж на милість Твою уповаю, серце моє возрадіє спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, [і співатиму імені Господа Всевишнього].

 

Псалом 12. [2] Пс. 76, 8. Авв. 1, 2. [4] 1 Езд. 9, 8. Єр. 51, 39. [6] Іс. 66, 14. Пс. 102, 2.

 

Псалом 13

Начальнику хору. Псалом Давида.

1 Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. 2 Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога? 3 Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного. 4 Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають? 5 Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних: 6 ви насміялися над убогим, а Господь — надія його. 7 «Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

Слава…

 

Псалом 13. [1] Пс. 9, 27; 52, 2. [2] Пс. 32, 13. Зах. 9, 1. [3] Рим. 3, 10. [6] Еккл. 9, 16. [7] Пс. 52, 7. Іс. 59, 20.

 

Псалом 14

Псалом Давида.

1 Господи, хто може жити в оселі Твоїй? Хто оселиться на святій горі Твоїй? 2 Той, хто ходить непорочно, і чинить правду, і говорить істину у серці своєму. 3 Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх. 4 Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа, той, хто дає клятву ближньому і не відмовляється від неї. 5 Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного. Хто так чинить, той не захитається повіки.

 

Псалом 14. [1] Пс. 23, 3; 83, 5. [2] Іс. 33, 15. [3] Іов. 27, 4. Еф. 4, 25. [4] 4 Цар. 3, 14. [5] Вих. 22, 25. Втор. 23, 19.

 

Псалом 15

Пісня Давида.

1 Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся. 2 Я сказав Господу: «Ти Господь мій! Блага мої Тобі не потрібні». 3 Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них. 4 Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їхніх устами моїми. 5 Господь — частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя. 6 Межі мої пролягли в кращих місцях, спадок мій приємний для мене. 7 Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє. 8 Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся. 9 Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії, 10 що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління. 11 Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне.

 

Псалом 15. [3] Ін. 11, 5. [4] Іс. 1, 11. [5] Плач. 3, 24. [8] Діян. 2, 25. [10] Діян. 13, 35. [11] Діян. 2, 28.

 

Псалом 16

Молитва Давида.

1 Почуй, Господи, правду [мою], зваж на благання моє, вислухай молитву мою з уст неулесливих. 2 Від Тебе Самого нехай вийде суд мій, очі Твої нехай побачать правоту. 3 Ти випробував серце моє, відвідав мене вночі. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми. 4 В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя. 5 Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої. 6 Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої. 7 Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї. 8 Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх, 9 укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене. 10 Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя. 11 Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі. 12 Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся. 13 Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм; 14 від ворогів — рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких — у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм. 15 А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю.

Слава…

 

Псалом 16. [1] Пс. 4, 2. [3] Пс. 7, 10; 65, 10. Єр. 11, 20. [5] 1 Цар. 2, 9. [8] Втор. 32, 10. Зах. 2, 8. Руф. 2, 12. [10] Іов. 15, 27. [15] Мф. 5, 8. 1 Ін. 3, 20. 1 Кор. 13, 10.

 

Псалом 17

(Пісня Давида.)

1 Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:

2 ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя. 3 Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій. 4 З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся. 5 Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене. 6 Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене. 7 У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його. 8 І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь]. 9 Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього. 10 Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його. 11 І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру. 12 Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе. 13 Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля. 14 І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій. 15 Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх. 16 І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого. 17 Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене. 18 Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене. 19 Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене. 20 Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене. 21 Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені. 22 Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм. 23 Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся. 24 Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені. 25 І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його. 26 Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його, 27 з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його. 28 Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш. 29 Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою. 30 З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду. 31 Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього. 32 Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого? 33 Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою. 34 Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене. 35 Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний. 36 Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене. 37 Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої. 38 Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх. 39 Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми. 40 Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене. 41 Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене. 42 Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх. 43 Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх. 44 Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені. 45 Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною, 46 навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять. 47 Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого! 48 Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи, 49 Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене. 50 За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму. 51 Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.

Слава…

 

Псалом 17. [1] 2 Цар. 22, 1–2. [3] Євр. 2, 13. [6] Іов. 22, 10. [7] Пс. 33, 6. Іс. 26, 16. Іона 2, 3, 8. [8] 2 Цар. 22, 8. Єр. 10, 10. [9] Втор. 4, 24. Єз. 10, 2. Євр. 12, 29. [12] Іс. 50, 3. [14] 1 Цар. 2, 10; 7, 10. Єр. 51, 16. [17] Пс. 65, 12; 68, 2. [20] Пс. 30, 9. [21] Іов. 22, 30. [28] 1 Цар. 2, 8. Пс. 112, 7. [29] Іс. 42, 16. [30] Пс. 59, 14. [31] Пс. 11, 7; 18, 8. Притч. 30, 5. [32] 2 Цар. 22, 32. Іс. 43, 11; 44, 6. [34] Авв. 3, 19. [35] Пс. 143, 1. [37] Пс. 30, 9. [41] Бут. 49, 8. [42] Іов. 27, 9. [43] 4 Цар. 13, 7. Пс. 82, 11. Іс. 10, 6. [44] Рим. 15, 9. [47] Втор. 32, 40. [48] 1 Пар. 17, 10. [50] Рим. 15, 9.

 

Псалом 18

1 Начальнику хору. Псалом Давида.

2 Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь. 3 День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку. 4 Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх. 5 По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце, 6 і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє. 7 Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його. 8 Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих. 9 Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі. 10 Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі, 11 дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів. 12 Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика. 13 Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене. 14 І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого. 15 Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.

 

Псалом 18. [2] Пс. 96, 6. Діян. 14, 17. Рим. 1, 20. [5] Рим. 10, 18. [7] Еккл. 1, 5. [8] Пс. 2, 7. [9] 2 Пет. 1, 19. Еф. 1, 18. [11] Пс. 118, 72. [15] Пс. 39, 14.

 

Псалом 19

1 Начальнику хору. Псалом Давида.

2 Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова. 3 Він пошле тобі поміч із святині і з Сиону підкріпить тебе. 4 Він пом’яне всі жертви твої, і всепалення твоє буде приємне. 5 [Господь] дасть тобі за серцем твоїм і наміри твої здійснить. 6 Звеселімося ж спасінням твоїм, і в ім’я Господа Бога нашого звеличмося; Господь виконає всі прохання твої. 7 Тепер я знаю, що Господь спасає Христа Свого; з святих небес Своїх відповідає Йому могутністю спасаючої правиці Своєї. 8 Одні хваляться колісницями, інші кіньми, а ми хвалимося іменем Господа Бога нашого. 9 Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо. 10 Господи, спаси царя і вислухай нас, в який би день ми не звертались [до Тебе].

 

Псалом 19. [2] Пс. 17, 7. [5] Пс. 20, 3. Іс. 41, 16. [6] 2 Цар. 8, 6. [8] 4 Цар. 19, 23.

 

Псалом 20

1 Начальнику хору. Псалом Давида.

2 Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується. 3 Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув. 4 Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота. 5 Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків. 6 Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його. 7 Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм. 8 Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається. 9 Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе. 10 В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь. 11 Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських. 12 Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити]. 13 Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх. 14 Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.

Слава…

 

Псалом 20. [3] Пс. 144, 19. [4] Євр. 2, 9. [5] Іс. 53, 9–10. [7] Іс. 19, 24. [9] Мф. 24, 51. [11] Пс. 33, 17. Іс. 14, 22.

 

Псалом 21

1 Начальнику хору. При сході зорі. Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).

2 Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. 3 Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою. 4 Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля. 5 На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх. 6 До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились. 7 А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів. 8 Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою: 9 «Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому». 10 Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї. 11 На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій. 12 Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема. 13 Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене. 14 Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає. 15 Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх. 16 Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене. 17 Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої. 18 Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене. 19 Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб. 20 Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди! 21 Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою. 22 Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене. 23 Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе. 24 Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля! 25 Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його. 26 Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його. 27 Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки. 28 Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів. 29 Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами. 30 Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе. 31 Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки. 32 Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь.

 

Псалом 21. [2] Мф. 27, 46. Мк. 15, 34. [5] Пс. 106, 6. [6] Пс. 24, 2. [8] Мф. 27, 39. [9] Мф. 27, 43. Прем. 2, 18. [10] Пс. 70, 6. [13] Ам. 4, 1. Мф. 27, 20. [16] Ін. 19, 28. [17] Мф. 27, 27. [18] Лк. 23, 35. [19] Мф. 27, 35. Мк. 15, 24. Лк. 23, 34. Ін. 19, 24. [23] Ін. 20, 17. Євр. 2, 12. [25] Євр. 5, 7. [26] Пс. 34, 18. [27] Пісн. 5, 1. Іс. 65, 13. Лк. 1, 53. [28] Пс. 2, 8. Іс. 60, 14. [29] Дан. 7, 27. Мф. 6, 10. [30] Іс. 25, 6; 49, 23. [31] Іс. 53, 10.

 

Псалом 22

Псалом Давида.

1 Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме. 2 На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене. 3 Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого. 4 Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя — вони потішили мене. 5 Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща. 6 І милість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні.

 

Псалом 22. [1] Іс. 40, 11. Єр. 23, 4. Єз. 34, 23. Ін. 10, 11–12. 1 Пет. 2, 25. [4] Пс. 117, 6. Рим. 8, 31. [5] Притч. 9, 2. Пс. 111, 10. Іс. 25, 6. [6] Пс. 26, 4.

 

Псалом 23

Псалом Давида. [У перший день тижня].

1 Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній. 2 Він на морях заснував її і на ріках утвердив її. 3 Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його? 4 Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався [ближньому своєму] зрадливо, 5 той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого. 6 Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів. 7 Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави! 8 Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою. 9 Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави! 10 Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.

Слава…

 

Псалом 23. [1] Вих. 19, 5. Пс. 49, 12. 1 Кор. 10, 26. [2] Іов. 38, 6. [3] Пс. 14, 1. Іс. 33, 15. [4] Мф. 5, 8. [5] Іс. 48, 18. Ос. 10, 12. [6] 1 Пет. 2, 9. Іс. 51, 2.

 

Псалом 24

Псалом Давида. 1 До Тебе, Господи, підношу душу мою. 2 Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною. 3 Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно. 4 Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх. 5 Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю. 6 Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку. 7 Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї. 8 Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння. 9 Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх. 10 Всі путі Господні — милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його. 11 Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика. 12 Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати. 13 Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю. 14 Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм. 15 Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої. 16 Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений. 17 Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене. 18 Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої. 19 Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене! 20 Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе. 21 Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе. 22 Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його.

 

Псалом 24. [1] Пс. 85, 4. [3] Пс. 21, 6. [4] Пс. 26, 11. [6] Пс. 102, 17. Єр. 33, 11. [7] Іов. 13, 26. [8] Втор. 32, 4. [10] Ос. 14, 10. Дан. 4, 34. [11] Пс. 78, 9. [13] Іс. 60, 21. [14] Втор. 29, 29. Лк. 8, 10. [15] Іов. 16, 20. Пс. 120, 1. [17] 2 Цар. 22, 7. Плач. 1, 20. [19] Ін. 15, 25.

 

Псалом 25

Псалом Давида. 1 Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся. 2 Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою. 3 Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй. 4 Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду. 5 Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду. 6 Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, 7 щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої. 8 Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї. 9 Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними, 10 що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів. 11 Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене. 12 Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи.

 

Псалом 25. [2] Пс. 7, 10. [4] Іов. 31, 5. [5] Пс. 118, 128. [6] Втор. 21, 6. Пс. 22, 6; 41, 3. [8] Лк. 2, 37. Пс. 26, 4. [12] Пс. 21, 23.

 

Псалом 26

Псалом Давида. [До помазання].

1 Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся? 2 Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають. 3 Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. 4 Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його. 5 Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене. 6 Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа. 7 Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене. 8 Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи. 9 Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. 10 Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. 11 Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх. 12 Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене. 13 Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих. 14 Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

Слава…

 

Псалом 26. [1] Пс. 117, 6. Мих. 7, 8. [3] Пс. 3, 7. [4] Пс. 22, 6. [5] Пс. 30, 21. [7] Пс. 4, 2. [8] Пс. 49, 15. [9] 3 Цар. 8, 57. [10] Іс. 63, 16; 64, 8. [11] Пс. 24, 4; 85, 11. [12] Пс. 30, 9. [13] Іс. 38, 11. [14] Іс. 25, 9. Авв. 2, 3.

 

Псалом 27

Псалом Давида.

1 До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу. 2 Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого. 3 Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло. 4 Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними. 5 За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує. 6 Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого. 7 Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю. 8 Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого. 9 Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки.

 

Псалом 27. [1] Пс. 142, 7. [2] Пс. 4, 2. [3] Пс. 11, 3. Єр. 9, 8. [4] Мф. 16, 27. [5] Іов. 34, 27. Іс. 5, 12. [7] Пс. 3, 4. [8] Пс. 26, 1.

 

Псалом 28

Псалом Давида. [Після закінчення свята кущів].

1 Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь. 2 Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його. 3 Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими. 4 Голос Господа могутній, голос Господа величний. 5 Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські. 6 Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги. 7 Голос Господа викрешує полум’я вогню, 8 від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську. 9 Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич. 10 Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки. 11 Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх.

 

Псалом 28. [1] Пс. 95, 7. Одкр. 21, 24. [3] 2 Цар. 22, 14. Іов. 37, 4. [5] Іс. 30, 31. [6] Діян. 9, 5. [9] Іов. 39, 4. [10] Бут. 6, 17. 1 Пет. 3, 20–21.

 

Псалом 29

1 Псалом Давида; пісня на оновлення дому.

2 Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною. 3 Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене. 4 Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу. 5 Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його, 6 бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість. 7 І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки». 8 Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався. 9 Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи: 10 «Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою? 11 Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені». 12 І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю. 13 Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.

Слава…

 

Псалом 29. [1] 2 Цар. 5, 11. [2] Пс. 34, 19. [3] Втор. 32, 39. [4] 1 Цар. 2, 6. Пс. 85, 13. [5] Пс. 96, 12. [6] Іс. 54, 8. [7] Іов. 29, 18. [10] Пс. 6, 6. Іс. 38, 18. [13] Пс. 15, 9.

 

Псалом 30

1 Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання].

2 На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене. 3 Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене. 4 Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене. 5 Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи. 6 В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини. 7 Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю. 8 Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою. 9 Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої. 10 Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє. 11 Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли. 12 Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене. 13 Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий. 14 Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою. 15 Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій». 16 У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх. 17 Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи. 18 Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло. 19 Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо. 20 Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими! 21 Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів. 22 Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному. 23 Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе. 24 Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим. 25 Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.

 

Псалом 30. [2] Іс. 49, 23. [4] Пс. 17, 3. [6] Лк. 23, 46. [7] Втор. 32, 21. Пс. 61, 11. [9] Пс. 17, 20. [10] Пс. 6, 8. [11] Пс. 108, 24. [12] Іов. 19, 13. [13] Еккл. 9, 5. Єр. 48, 38. [14] Пс. 2, 2. [16] Пс. 38, 5; 138, 16. [17] Чис. 6, 25. Пс. 4, 7. Дан. 9, 18. [20] Іс. 64, 4. [21] 1 Цар. 25, 29. Пс. 26, 5. [22] Пс. 4, 4. [23] Пс. 144, 19. [24] Іов. 22, 29. Притч. 29, 23. 1 Пет. 5, 5.

 

Псалом 31

Псалом Давида. Повчання.

1 Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. 2 Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства. 3 Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день. 4 Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху. 5 Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого. 6 Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його. 7 Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене. 8 «Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє. 9 Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе». 10 Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість. 11 Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.

Слава…

 

Псалом 31. [1] Рим. 4, 7. [2] 2 Кор. 5, 19. [4] Пс. 37, 5. [5] Притч. 28, 13. 1 Ін. 1, 9. [6] Іс. 55, 6. [7] Пс. 9, 10. [8] Пс. 24, 12. Притч. 4, 11. Втор. 11, 12. [9] Притч. 26, 3. [10] Іс. 57, 20.

 

Псалом 32

[Псалом Давида.]

1 Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала. 2 Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі. 3 Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням. 4 Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні. 5 Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля. 6 Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх. 7 Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні. 8 Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі. 9 Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося. 10 Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів]. 11 Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід. 12 Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі. 13 Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських. 14 Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі. 15 Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні. 16 Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його. 17 Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю. 18 Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його. 19 Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх. 20 Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш. 21 Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його. 22 Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.

 

Псалом 32. [1] Пс. 31, 11; 146, 1. [2] Пс. 91, 4. [3] Пс. 39, 4. Іс. 42, 10. Одкр. 5, 9. [6] Бут. 1, 6–8. Ін. 1, 3. [7] Іов. 38, 8. Єр. 5, 22. [9] Бут. 1, 3. Юдиф. 16, 14. [10] Іов. 5, 12. [11] Притч. 19, 21. Іс. 46, 4. [12] Пс. 64, 5; 143, 15. [13] 2 Пар. 16, 9. Іов. 28, 24. [17] Притч. 21, 31. [18] Іов. 36, 7. Пс. 33, 16. 1 Пет. 3, 12. [21] Іс. 66, 14.

 

Псалом 33

1 Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.

2 Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх. 3 Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться. 4 Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі. 5 Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене. 6 Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться. 7 Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його. 8 Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх. 9 Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього. 10 Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його. 11 Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага. 12 Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас. 13 Хто з людей бажає жити і бачити дні благі — 14 стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. 15 Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того. 16 Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх. 17 Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них. 18 Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх. 19 Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає. 20 Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь. 21 Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається. 22 Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть. 23 Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Слава…

 

Псалом 33. [1] 1 Цар. 21, 13. [3] Лк. 1, 47. [5] Іс. 65, 24. [6] Мих. 7, 7. [7] Пс. 17, 7; 68, 34. [8] Бут. 32, 1. [9] Пс. 2, 12. Притч. 16, 20. [10] Нав. 4, 24. [11] Лк. 1, 53. [13] 1 Пет. 3, 10. [15] Іов. 28, 28. Пс. 36, 37. [16] Пс. 32, 18. Сир. 15, 19. [19] Пс. 144, 18. [20] Діян. 7, 10. Рим. 8, 17. [21] Іс. 66, 14. [22] Притч. 22, 8. [23] Рим. 8, 1.

 

Псалом 34

Псалом Давида. (Пророчий).

1 Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене. 2 Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені. 3 Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння». 4 Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене. 5 Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх. 6 Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх. 7 Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї. 8 Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель. 9 А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього. 10 Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його». 11 Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене. 12 Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою. 13 Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася. 14 Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю. 15 А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що; 16 спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами. 17 Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою. 18 Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе, 19 щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини. 20 Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли. 21 Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші». 22 Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене. 23 Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій! 24 Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною. 25 Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, [добре!] цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його». 26 Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене. 27 І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!» 28 А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.

 

Псалом 34. [1] Іс. 49, 25. [4] Пс. 69, 3. [5] Іов. 21, 18. Пс. 1, 4. Іс. 29, 5. Ос. 13, 3. [7] Лк. 23, 4. [8] Пс. 7, 16. Дан. 6, 24. [10] Іов. 36, 13. [11] Мф. 26, 60. Діян. 6, 13; 24, 26. [15] Іов. 30, 9. Лк. 23, 35. [18] Пс. 21, 26. [19] Ін. 15, 25. [21] Іов. 16, 9. Пс. 39, 16. Плач. 2, 16. [23] Пс. 43, 24. [26] Іов. 8, 22. Пс. 6, 11. [27] Пс. 39, 17.

 

Псалом 35

1 Начальнику хору. Раба Господнього Давида.

2 Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його. 3 Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх. 4 Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро. 5 На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла. 6 Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами. 7 Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи. 8 Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні. 9 Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх. 10 Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло. 11 Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем. 12 Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене. 13 Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.

Слава…

 

Псалом 35. [2] Бут. 20, 11. [3] 4 Цар. 17, 9. [5] Мих. 2, 1. Рим. 12, 9. [6] Пс. 56, 11. [7] Рим. 11, 33. Іона 4, 11. 1 Кор. 9, 9. [8] Іов. 36, 11. Пс. 16, 8. [9] Іс. 25, 6. 2 Кор. 8, 9. Одкр. 21, 6.

 

Псалом 36

Псалом Давида.

1 Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня, 2 бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть. 3 Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її. 4 Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого. 5 Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе. 6 Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень. 7 Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті. 8 Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло. 9 Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю. 10 Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його. 11 А люди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм. 12 Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми. 13 Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його. 14 Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди. 15 Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються. 16 Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних, 17 бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь. 18 Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік. 19 Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. А грішники загинуть. 20 Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть. 21 Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає. 22 Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений. 23 Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його. 24 Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його. 25 Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба. 26 Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває. 27 Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку. 28 Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені. 29 Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік. 30 Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду. 31 Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його. 32 Беззаконник підглядає за праведним і шукає — як вбити його. 33 Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді. 34 Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш. 35 Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські. 36 Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу. 37 Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей — мир. 38 А беззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців — загибель. 39 Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот. 40 Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього.

Слава…

 

Псалом 36. [1] Притч. 23, 17; 24, 1. [2] Пс. 128, 6. Іс. 37, 27. Сир. 14, 19. [5] Пс. 54, 23. [6] Іс. 58, 8. [8] Еф. 4, 26. [9] Іс. 34, 17. [11] Мф. 5, 5. [16] Мк. 8, 8. [17] Єр. 48, 25. [19] Іов. 5, 20. Пс. 32, 19. [20] Пс. 67, 3. [22] Пс. 24, 13. Притч. 2, 21. [24] Пс. 144, 14. Притч. 24, 16. [25] Сир. 2, 10. [26] Пс. 111, 5. [27] Пс. 33, 15. Іс. 1, 16. [28] 3 Цар. 8, 57. [29] Мф. 5, 5. [30] Притч. 10, 31. Мф. 12, 35. [31] Іс. 51, 7. [32] Пс. 11, 9. Мк. 3, [35] Пс. 72, 6. Єз. 31, 3. [36] Іов. 4, 20; 5, 3; 20, 7. [37] Бут. 39, 8. Лк. 16, 25. Рим. 2, 10. [39] Есф. 8, 16. Пс. 45, 2. [40] Прем. 3, 9. Дан. 6, 23.

 

Псалом 37

1 Псалом Давида. На спомин [про суботу].

2 Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм. 3 Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою. 4 Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх. 5 Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене. 6 Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого. 7 Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу. 8 Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй. 9 Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого. 10 Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться. 11 Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене. 12 Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене. 13 А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи. 14 Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх. 15 І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання. 16 Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій. 17 Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною. 18 Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною. 19 Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій. 20 Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді. 21 Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю. 22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене. 23 Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.

 

Псалом 37. [2] Пс. 6, 2. Єр. 10, 24. [3] Втор. 32, 23. Іов. 6, 4. [5] Пс. 31, 4. Єз. 33, 10. [7] Пс. 41, 10. [12] Іов. 19, 13; 30, 10. Пс. 30, 12. [14] Іс. 53, 7. Мф. 27, 12. Діян. 8, 32. [19] Пс. 31, 5. 2 Кор. 7, 10. [21] Пс. 108, 5.

 

Псалом 38

1 Начальнику хору Ідифуму. Псалом Давида.

2 Я сказав: «Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною». 3 Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася. 4 Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм: 5 «Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій». 6 Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою. 7 Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться. 8 І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе. 9 Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному. 10 Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це. 11 Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну. 12 Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина. 13 Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої. 14 Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.

 

Псалом 38. [1] 1 Пар. 16, 42. [2] Пс. 140, 3. [3] Пс. 107, 14. [4] Діян. 17, 16. [5] Рим. 13, 11. [6] Пс. 89, 6; 143, 4. [7] Іов. 8, 9. Єр. 17, 11. Лк. 12, 20. [10] Мф. 11, 5. [12] Іс. 51, 8. [13] 1 Пар. 29, 15. 2 Кор. 5, 6–7. Флп. 3, 20. Євр. 11, 13.

 

Псалом 39

1 Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).

2 Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою. 3 Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої. 4 Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа. 5 Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди. 6 Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число. 7 Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха*. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав. 8 Тоді я сказав: «Ось іду; у свитку книжному написано про мене. 9 Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм». 10 Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи. 11 Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим. 12 Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене. 13 Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені. 14 Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені! 15 Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені. 16 Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: «Добре, добре!» 17 Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: «Великий Господь!» 18 Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!

Слава…

* За перекладом 70-ти: приготував мені тіло.

 

Псалом 39. [3] Іов. 30, 19. Лк. 6, 48. [4] Пс. 32, 3. Одкр. 5, 9. [5] Пс. 2, 12. Притч. 16, 20. Єр. 17, 7. [7] Пс. 50, 18. [8] Ін. 5, 46. [9] Іс. 50, 5. [10] Пс. 34, 18. [11] Мф. 12, 35. [13] Пс. 30, 11. [14] Пс. 21, 20. [15] Пс. 34, 4. [16] Пс. 34, 21. [18] Пс. 69, 6.

 

Псалом 40

1 Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).

2 Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь. 3 Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його. 4 Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його. 5 Я сказав: «Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою». 6 Вороги мої в злобі кажуть про мене: «Коли він помре та згине ім’я його?» 7 А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються. 8 Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене. 9 Словом лихим ображають мене, говорячи: «Він ліг і вже не встане». 10 Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою. 11 Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм. 12 З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною. 13 А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки. 14 Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь!

 

Псалом 40. [2] Притч. 14, 21. Дан. 4, 24. Лк. 14, 13. [4] Мф. 9, 22. Лк. 7, 7. [5] Пс. 6, 3. [8] Мф. 22, 15. [9] Мк. 12, 13. Мф. 27, 66. [10] Ін. 13, 18. Діян. 1, 16. [14] Пс. 39, 17.

 

Псалом 41

1 Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим. (Псалом Давида).

2 Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже. 3 Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим? 4 Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: «Де Бог твій?» 5 Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування. 6 Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого. 7 Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої. 8 Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною. 9 Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене — молитва до Бога життя мого. 10 Кажу я до Бога: «Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене»? 11 Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: «Де Бог твій?» 12 Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

 

Псалом 41. [1] 1 Пар. 6, 22; 9, 19; 26, 1. [3] Пс. 83, 3. [5] Іов. 30, 16. [6] Пс. 42, 5. [8] Пс. 68, 3. [9] Пс. 118, 62. [10] Пс. 37, 7. [12] Пс. 42, 5.

 

Псалом 42

(Псалом Давида).

1 Суди мене, Боже, і розсуди тяжбу мою з народом недобрим. Від людини лукавої і злої визволи мене. 2 Бо Ти — Бог сили моєї. Навіщо Ти відкинув мене? Чому я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене? 3 Пошли світло Твоє й істину Твою, нехай вони ведуть мене і виведуть на святу гору Твою і в оселі Твої. 4 І ввійду я до жертовника Божого, що наповнює радістю серце моє, і буду славити Тебе піснями, як на гуслях, Боже, Боже мій. 5 Чому сумуєш, душе моя? Навіщо хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.

Слава…

 

Псалом 42. [2] Пс. 37, 7. [3] 2 Цар. 15, 25. [5] Пс. 41, 6.

 

Псалом 43

1 Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим.

2 Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні. 3 Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив. 4 Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них. 5 Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову. 6 З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас. 7 Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене, 8 а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас. 9 Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки. 10 Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим. 11 Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас. 12 Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами. 13 Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього. 14 Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас. 15 Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми. 16 Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє 17 від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника. 18 Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого. 19 Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї, 20 коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас. 21 Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого, 22 то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця. 23 Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення. 24 Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди. 25 Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу? 26 Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане. 27 Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.

 

Псалом 43. [1] Пс. 41, 1. [2] Втор. 6, 21. Пс. 77, 3. [3] Вих. 15, 17. [4] Втор. 33, 29. [6] Пс. 59, 14. Іс. 33, 22. [7] Пс. 19, 8. [10] Пс. 59, 3. [13] 1 Цар. 12, 9. Іс. 52, 3. [14] Пс. 78, 4. Єр. 24, 9. [18] Іс. 26, 8. [22] Пс. 7, 10. [23] Рим. 8, 36. [24] Мф. 8, 24–25. [25] Пс. 12, 2. [26] Іс. 51, 23.

 

Псалом 44

1 Начальнику хору. На музичному інструменті шошан. Повчання синам Кореєвим. Пісня про Улюбленого.

2 Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця. 3 Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки. 4 Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю. 5 І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя. 6 Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою. 7 Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого. 8 Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх. 9 Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе. 10 Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена. 11 Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого. 12 І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому. 13 І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму. 14 Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом. 15 В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її. 16 Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя. 17 Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі. 18 Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку.

 

Псалом 44. [1] Еф. 1, 6. [3] Лк. 4, 22. [4] Пс. 23, 8. Іс. 11, 5. Євр. 4, 12. Одкр. 1, 16; 19, 15. [6] Іов. 6, 4. Пс. 37, 3. [7] Євр. 1, 8. Іс. 32, 1. [8] Пс. 14, 2. Іс. 61, 1. [9] Пісн. 1, 3. Еф. 5, 2. [10] Іс. 61, 10. [11] Ос. 2, 19. [12] Іс. 62, 4. Одкр. 19, 7. [13] Пс. 71, 10. [14] Єз. 16, 10. Мф. 22, 11. [15] Іс. 61, 10. 1 Пет. 3, 3. [17] Рим. 9, 5. Одкр. 1, 6; 5, 10.

 

Псалом 45

1 Начальнику хору. Синів Кореєвих. На музичному інструменті аламоф. Пісня.

2 Бог нам пристановище і сила, скора допомога в біді, що надходить на нас. 3 Тому не будемо боятися, хоч би захиталася земля, і гори зрушились у безодню моря. 4 Нехай шумлять і хвилями здіймаються води і трясуться гори від хвиль їхніх. 5 Потоки рік веселять місто Боже, святу оселю Всевишнього. 6 Бог посеред нього — воно не захитається; Бог допоможе йому зранку. 7 Стривожилися народи, захиталися царства: [Всевишній] подав голос Свій, і похитнулася земля. 8 Господь Сил з нами, Бог Якова — захисник наш. 9 Прийдіть і погляньте на діла Божі, які чуда вчинив Він на землі. 10 Він спинив війни до країв землі, поламав лук, знищив зброю і колісниці попалив вогнем. 11 «Заспокойтеся і пізнайте, що Я — Бог, піднесуся між народами і прославлюся на землі». 12 Господь Сил з нами, Захисник наш — Бог Якова.

Слава…

 

Псалом 45. [1] Пс. 41, 1. [2] Пс. 17, 3. Притч. 18, 11. Авв. 3, 19. [6] Іс. 33, 20. Єз. 48, 35. Зах. 2, 5. [8] Рим. 8, 31. [9] Пс. 65, 5. [10] Пс. 75, 4. Ос. 2, 18. [11] Іс. 64, 2. [12] Рим. 8, 31.

 

Псалом 46

1 Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.

2 Всі народи, заплещіть руками, вигукніть до Бога голосом радости. 3 Бо Господь Всевишній страшний, — великий Цар усієї землі. 4 Він підкорив людей нам, і народи — під ноги наші. 5 Обрав нам насліддя наше, красу Якова, якого полюбив. 6 Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних. 7 Співайте Богу нашому, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте! 8 Бо Бог — Цар усієї землі, співайте розумно. 9 Бог став Царем над усіма народами. Бог возсів на святім Престолі Своїм. 10 Князі народів зібралися до народу Бога Авраамового, бо влада над землею — Божа. Він вищий за все.

 

Псалом 46. [3] Зах. 14, 9. Мал. 1, 14. Одкр. 19, 15. [6] Пс. 67, 19. Діян. 1, 9. Еф. 4, 10. [7] Іс. 12, 5. [9] Пс. 21, 29; 79, 2. Євр. 8, 1.

 

Псалом 47

1 Пісня синів Кореєвих.

2 Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його. 3 Велика радість всій землі — гора Сион; з північного боку її — місто Царя великого. 4 Бог у храмі Своєму знаний як захисник, 5 бо ось зібралися царі, зійшлися докупи, 6 побачили, здивувалися, злякалися і відступили. 7 Страх обійняв їх і муки, як у жінок під час родин. 8 Східним вітром Ти потопив кораблі фарсийські. 9 Як чули ми, так і побачили у місті Господа Сил, у місті Бога нашого: Бог утвердив його навіки. 10 Ми роздумували, Боже, про милість Твою посеред храму Твого. 11 Яке ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя аж до країв землі. Повна правди правиця Твоя. 12 Нехай веселиться гора Сион, [і] нехай радіють дочки народу Божого заради судів Твоїх, [Господи]. 13 Обійдіть навколо Сиона і розгляньте його, перелічіть вежі його, 14 зверніть серця ваші до могутності його, щоб переказати поколінням майбутнім. 15 Бо цей Бог є Бог наш повіки. Він буде провадити нас повік віку.

 

Псалом 47. [2] Пс. 144, 3. Євр. 12, 22. Одкр. 14, 1. [3] Єз. 40, 2. [4] 2 Пар. 20, 8. Зах. 8, 3. Мал. 1, 14. [6] 4 Цар. 19, 35–36. [7] 4 Цар. 19, 3. Іс. 21, 3. [8] Іс. 27, 8. [11] 4 Цар. 19, 15. Діян. 19, 17. [15] Іс. 25, 9.

 

Псалом 48

1 Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.

2 Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, — 3 І прості, і знані, і багаті, й убогі. 4 Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум. 5 Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою. 6 Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене? 7 Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм! 8 Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього. 9 Дорога ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки, 10 щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти. 11 Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим. 12 Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами. 13 І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм. 14 Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його. 15 Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім. 16 Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене. 17 Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її. 18 Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її. 19 Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі, 20 але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла. 21 Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.

Слава…

 

салом 48. [5] Пс. 77, 2. Мф. 13, 35. [7] Іов. 36, 18. Пс. 51, 9. Притч. 11, 4. [8] 1 Ін. 3, 16. [9] Мф. 16, 26. Мк. 8, 37. 1 Пет. 1, 19. [11] Притч. 11, 4. Еккл. 2, 16; 6, 2. [13] Еккл. 3, 19. [15] Іс. 14, 11. Одкр. 2, 27. [16] Пс. 15, 10. [18] Іов. 27, 18. [19] Втор. 29, 19. [21] Еккл. 3, 19. Лк. 12, 20.

 

Псалом 49

Псалом Асафа.

1 Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу. 2 Від Сиону велич краси Його. 3 Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря. 4 Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій: 5 «Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!» 6 Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог. 7 «Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог. 8 Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною. 9 Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх, 10 бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах. 11 Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною. 12 Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому. 13 Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів? 14 Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої. 15 І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене». 16 А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? 17 Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. 18 Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся. 19 Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи. 20 Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп. 21 Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої]. 22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас. 23 Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє».

 

Псалом 49. [1] Втор. 10, 17. [2] Пс. 47, 3. [3] Пс. 2, 5. [4] Втор. 31, 28. [5] Мф. 24, 31. [7] Пс. 80, 9. [9] Іс. 66, 3. Єр. 6, 20. Ос. 5, 6. [12] Вих. 19, 5. Пс. 23, 1. Іов. 41, 3. [14] Пс. 115, 8. Рим. 12, 1. [15] Пс. 26, 8. Зах. 13, 9. [16] Рим. 2, 21. 1 Кор. 9, 27. [17] Мф. 7, 3. [18] Мф. 24, 49. Еф. 5, 7. [19] Мих. 6, 12. [21] Іс. 42, 14; 47, 11; 57, 11. [23] Лк. 8, 39. Ін. 7, 17.

 

Псалом 50

1 Начальнику хору. Псалом Давида, 2 коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння).

3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. 4 Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. 5 Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. 6 Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. 7 Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. 8 Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені. 9 Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. 10 Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. 11 Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. 12 Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. 13 Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. 14 Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. 15 Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. 16 Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. 17 Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. 18 Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. 19 Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. 20 Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. 21 Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.

Слава…

 

Псалом 50. [2] 2 Цар. 12, 1. [3] Пс. 56, 2. Іс. 33, 2. Євр. 9, 14. [5] Пс. 31, 5. [6] Рим. 3, 4. [7] Іов. 14, 4. [8] 1 Кор. 2, 7. [9] Лев. 14, 6. [12] 2 Кор. 5, 17. Гал. 6, 15. Еф. 2, 10. [13] Мф. 6, 13. Єр. 7, 15. [15] Мф. 7, 5. [16] 2 Цар. 11, 15–16; 12, 9. [17] Пс. 70, 8. [18] Пс. 39, 7. [19] Пс. 4, 6. Іс. 66, 2. Лк. 18, 13. [20] Іс. 33, 20; 54, 11. [21] Втор. 33, 19.

 

Псалом 51

1 Начальнику хору. Повчання Давида, 2 після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.

3 Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день? 4 Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство. 5 Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду. 6 Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу. 7 За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих. 8 Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]: 9 «Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм». 10 А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік. 11 Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.

 

Псалом 51. [2] 1 Цар. 22, 9. [3] Притч. 21, 12. [4] Пс. 56, 5. Притч. 25, 18. [7] Іов. 18, 14; 20, 7. Пс. 49, 22. [9] Пс. 48, 7. Притч. 11, 28. Мк. 10, 24. [10] Пс. 91, 13. Єр. 11, 16. Ос. 14, 7. [11] Пс. 36, 5.

 

Псалом 52

1 Начальнику хору. На духових інструментах. Повчання Давида.

2 Сказав безумний у серці своїм: «Немає Бога». Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро. 3 Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога? 4 Всі відвернулися, всі нікчемні стали; нема вже такого, хто чинить добро, немає жодного. 5 Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей моїх, наче хліб, а Господа не призивають? 6 Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кістки самовпевнених. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх. 7 Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

 

Псалом 52. [2] Пс. 9, 25; 13, 1. Рим. 3, 11. [6] Мф. 25, 25. [7] Пс. 13, 7. Одкр. 22, 20.

 

Псалом 53

1 Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида, 2 коли прийшли зифеї і сказали Саулу: «Чи не в нас ховається Давид?»

3 Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені. 4 Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх. 5 Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою. 6 Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою. 7 Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх. 8 Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе. 9 Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.

 

Псалом 53. [2] 1 Цар. 23, 19; 26, 1. [4] Пс. 4, 2; 5, 2. [5] Пс. 85, 14. Тов. 4, 5. [9] Пс. 58, 10–11.

 

Псалом 54

1 Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.

2 Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого. 3 Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї. 4 І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців. 5 Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене. 6 Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене. 7 Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене. 8 І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би. 9 Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі. 10 Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті. 11 Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда. 12 І не зникають з вулиць його насильство і зрада. 13 Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього. 14 Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій, 15 з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили! 16 Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них. 17 Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене. 18 Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій. 19 Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене. 20 Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога. 21 Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його. 22 Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли. 23 Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові. 24 Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.

Слава…

 

Псалом 54. [2] Пс. 53, 4. [4] 2 Цар. 17, 1. [11] Чис. 23, 21. [14] Мф. 26, 23. Ін. 13, 18. Діян. 1, 16. [18] Дан. 6, 10. [20] Пс. 9, 8. [22] Пс. 56, 5. [23] Мф. 6, 25. Лк. 12, 22. 1 Пет. 5, 7. [24] Притч. 26, 27. Пс. 68, 16. 4 Цар. 1, 4.

 

Псалом 55

1 Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.

2 Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене. 3 Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене. 4 Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе. 5 Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть? 6 Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло. 7 Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою. 8 Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню. 9 Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою. 10 Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною. 11 Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його. 12 На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина? 13 В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу, 14 бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.

 

Псалом 55. [1] 1 Цар. 21, 10–11. [5] Іс. 51, 8. 1 Пет. 3, 12. Євр. 13, 6. [10] Єр. 29, 12. [12] Пс. 117, 6.

 

Псалом 56

1 Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.

2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня. 3 Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені. 4 Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене. 5 Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий. 6 Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. 7 Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї. 8 Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе. 9 Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано. 10 Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми. 11 Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя. 12 Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.

 

Псалом 56. [1] 1 Цар. 22, 1. [2] Пс. 50, 3. [4] Пс. 55, 3. [5] Пс. 54, 22. [6] Пс. 107, 6. [7] Пс. 7, 16. Притч. 26, 27. Еккл. 10, 8. [8] Пс. 107, 2. [9] Пс. 107, 3. [10] Пс. 107, 4. [11] Пс. 35, 6. [12] Пс. 56, 6.

 

Псалом 57

1 Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида.

2 Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські? 3 Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі. 4 Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду. 5 Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої, 6 щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати. 7 Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів. 8 Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили. 9 Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця. 10 Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній. 11 А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців. 12 І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!»

Слава…

 

Псалом 57. [3] Притч. 21, 29. [4] Пс. 115, 2. [5] Пс. 139, 4. [6] Іс. 48, 8. [7] Пс. 3, 8. [8] Єр. 17, 11. [9] Іов. 3, 16. Еккл. 6, 10. [10] 2 Цар. 23, 6. Єз. 2, 6. [11] Одкр. 14, 20. [12] Еккл. 3, 17. Єр. 9, 24.

 

Псалом 58

1 Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.

2 Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене. 3 Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене. 4 Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій. 5 Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь. 6 Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня. 7 Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто. 8 Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує? 9 Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи. 10 Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій. 11 Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми. 12 Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи. 13 Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять. 14 Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі. 15 Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто. 16 Вони шукають поживи, але неситі лягають спати. 17 А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї. 18 Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.

 

Псалом 58. [1] 1 Цар. 19, 11. [4] Пс. 55, 7. [5] Пс. 43, 24. [6] Іс. 26, 21. [8] Притч. 25, 18. [9] Пс. 2, 4; 36, 13. [10] Пс. 53, 9. [13] Пс. 35, 4. [14] Пс. 55, 8. [16] Ам. 8, 11–12.

 

Псалом 59

1 Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида, 2 коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.

3 Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами! 4 Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася. 5 Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот. 6 Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої. 7 Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене. 8 Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю. 9 Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій. 10 Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені». 11 Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому? 12 Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим? 13 Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська. 14 З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших.

 

Псалом 59. [2] 2 Цар. 8, 1 та ін. 1 Пар. 18, 3, 12. [3] Пс. 43, 10. [4] 2 Пар. 7, 14. [5] Пс. 74, 9. [8] Пс. 107, 8. [10] 2 Цар. 8, 2; 22, 44. Іс. 21, 11. [12] Пс. 43, 10. [14] Пс. 17, 30; 107, 14.

 

Псалом 60

1 Начальнику хору. На струнному інструменті. Псалом Давида.

2 Почуй, Боже, молитву мою, вислухай благання моє. 3 Від краю землі взиваю до Тебе, бо ниє серце моє. Виведи мене на скелю, що для мене недосяжна. 4 Бо Ти — Надія моя, Ти — Скеля моя, Ти — Захист мій від ворога. 5 Дай мені, Боже, навіки оселитися в оселі Твоїй та знайти спокій під покровом крил Твоїх. 6 Бо Ти, Боже, почув молитви мої і дав мені насліддя з тими, що бояться імені Твого. 7 Дні до днів цареві приклади і роки його продовжи від роду до роду. 8 Хай буде він вічно перед Богом; милість і істина нехай охороняють його. 9 Я буду співати імені Твоєму повіки і сповнятиму обітниці мої кожного дня.

Слава…

 

Псалом 60. [2] Пс. 5, 2; 53, 4. [3] Пс. 17, 7. Іс. 33, 16. [4] Пс. 70, 3. [5] Пс. 35, 8. [7] Пс. 20, 5. [8] 2 Цар. 7, 12–13. [9] Пс. 49, 14.

 

Псалом 61

1 Начальнику хору Ідифумового. Псалом Давида.

2 Тільки в Богові спокій душі моїй, тільки від Нього спасіння моє. 3 Тільки Він — Твердиня моя і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки. 4 Доки будете нападати на людину? Ви всі налягаєте, мов стіна, що похилилася, або мур, що розвалюється. 5 Вони задумали скинути його з висоти, кривлять душею: устами благословляють, а в серці проклинають. 6 Тільки в Богові спокій, душе моя, тільки на Нього надія моя. 7 Він — Бог мій і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки. 8 У Богові спасіння моє і слава моя. Бог — поміч моя і пристановище моє. 9 Уповайте на Нього, всі народи, виливайте перед Ним серця ваші, бо Він захист наш. 10 А сини людські — тільки суєта, сини сильних — тільки неправда. Якщо покласти їх на ваги, то всі вони легші за порожнечу. 11 Не надійтеся на грабіжництво, не вдавайтеся до насильства, а коли багатство примножується, не віддавайте йому серце. 12 Один раз сказав Бог, і двічі чув я, що вся сила в Богові. 13 і в Тебе, Господи, милість, бо Ти даєш кожному за ділами його.

 

Псалом 61. [1] Пс. 38, 1. [2] Пс. 36, 7. [3] Пс. 17, 3. [4] Іс. 30, 13. [5] Пс. 27, 3. Єр. 9, 8. [7] 2 Пар. 25, 8. [9] Пс. 4, 6. 1 Цар. 1, 15. Іов. 30, 16. [10] Пс. 38, 6. Іс. 40, 23. Дан. 4, 32. [11] Мф. 19, 24. Лк. 12, 19–20. 1 Тим. 6, 9, 17. [13] Іов. 34, 11. Притч. 24, 12. Єр. 32, 19. Єз. 33, 20. Мф. 16, 27. Рим. 2, 6.

 

Псалом 62

1 Псалом Давида, коли він був у пустелі Юдейській.

2 Боже, Боже мій, до Тебе з ранку лину я, жадає Тебе душа моя, за Тобою знемагає плоть моя в землі пустельній, непрохідній і безводній. 3 Як у святиню явився я до Тебе, щоб бачити силу Твою і славу Твою. 4 Бо милість Твоя краща за життя, уста мої прославлятимуть Тебе. 5 Так благословлятиму Тебе в житті моїм, і в ім’я Твоє піднесу руки свої. 6 Як ситтю та єлеєм, наповнюється душа моя, і голосом радости вихваляють Тебе уста мої, 7 коли згадую Тебе на постелі моїй і в усі години ночі розмірковую про Тебе, 8 бо Ти єси Помічник мій, і під покровом крил Твоїх возрадуюся. 9 Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене. 10 Ті ж, що даремно шукають душу мою, впадуть у безодню підземну, 11 уразить їх сила меча, стануть здобиччю лисів. 12 Цар же звеселиться в Бозі: прославиться кожний, хто клянеться Ним, і замовкнуть уста тих, що говорять неправедно.

 

Псалом 62. [1] 1 Цар. 23, 14. [2] Іс. 26, 9. Пс. 41, 3. [3] Пс. 22, 6; 26, 4. [7] Пс. 34, 28. [8] Пс. 16, 8. [9] Іс. 41, 10. [10] Чис. 16, 32. Втор. 6, 13. Іс. 19, 18. Єр. 4, 2.

 

Псалом 63

1 Начальнику хору. Псалом Давида.

2 Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй. Від лютого ворога охорони життя моє. 3 Укрий мене від намірів злодіїв і від зборища беззаконників. 4 Вони наче меч нагострили язик свій і, мов стріли, кидають слова образи, 5 щоб таємно стріляти в неповинного; стріляють в нього несподівано і не бояться. 6 Вони утвердились у злому намірі, змовляються поставити таємно сітку і кажуть: хто їх побачить? 7 Вони вигадують всіляку неправду, вишукують, розслідують, заглядають аж до глибини серця. 8 Але уразить їх Бог стрілою. Несподівано стріла Божа вдарить їх. 9 Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачить їх, відійдуть від них. 10 І нападе страх на всіх людей, вони сповістять про діла Божі, бо зрозуміють, що то — Його діло. 11 Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього. І похваляться всі праведні серцем.

Слава…

 

Псалом 63. [4] Пс. 54, 22; 58, 8. Єр. 9, 3. [6] Іов. 22, 13; 24, 15. [7] Єр. 17, 9. [9] Пс. 7, 16. [10] Вих. 8, 19. Есф. 8, 17. [11] Пс. 31, 11.

 

Псалом 64

1 Начальнику хору. Псалом Давида для співу.

2 Тобі подобає пісня, Боже, в Сионі, і Тобі піднесеться молитва [в Єрусалимі]. 3 Почуй молитву мою. До Тебе приходить всяка плоть. 4 Безліч гріхів перемагає нас, але Ти очистиш беззаконня наші. 5 Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, щоб він оселився у дворах твоїх. Наситимось добром дому Твого, святого храму Твого. 6 Дивний у правосудді, вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі і тих, що в морі далеко. 7 Ти Той, що поставив гори силою Твоєю і підперезаний могутністю. 8 Ти втихомирюєш бурхливість моря, шуми хвиль його і повстання народів. 9 Устрашаться від знамень Твоїх усі, що живуть на землі. Ранок і вечір красою прославлять Тебе. 10 Ти дбаєш про землю і напуваєш її, примножуєш багатства її. Ріка Божа повна води. Ти вирощуєш хліб від землі, бо так впорядкував її. 11 Ти напоюєш борозни її, рівняєш груди її, дощами пом’якшуєш її та прикрашаєш її рослинами. 12 Ти благословиш вінець року благости Твоєї, і поля Твої сповняться врожаєм. 13 Вкриється травою пустеля, і радістю узгір’я наповняться. 14 Долини наповнюються отарами, і лани покриваються пшеницею. Все радіє, все співає.

 

Псалом 64. [2] Пс. 49, 14. [3] Пс. 144, 21. Єр. 32, 27. [7] Ам. 4, 13. [8] Пс. 106, 29. Мф. 8, 26. [10] Втор. 11, 11; 33, 28. Пс. 45, 5. [12] Втор. 11, 11.

 

Псалом 65

Начальнику хору. Пісня.

1 Викликніть Господу, вся земле! 2 Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому. 3 Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої». 4 Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!» 5 Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими! 6 Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому. 7 Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі. 8 Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому. 9 Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися. 10 Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло. 11 Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші. 12 Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю. 13 Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої, 14 що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй. 15 Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів. 16 Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї. 17 Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм. 18 І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь. 19 А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого. 20 Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене.

 

Псалом 65. [2] Пс. 99, 1. [3] Втор. 33, 29. [5] Пс. 45, 9. [6] Вих. 14, 21–22. Нав. 3, 16–17. [10] 1 Пет. 1, 7; 4, 12. Єз. 22, 21. [12] Іс. 43, 2. Дан. 3, 17. [18] Притч. 15, 29; 28, 9.

 

Псалом 66

1 Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня.

2 Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас. 3 Щоб пізнали ми на землі путь Твою, в усіх народах — спасіння Твоє. 4 Нехай сповідують Тебе люди, Боже, нехай сповідують Тебе люди всі. 5 Нехай веселяться і радіють племена, бо Ти судиш народи праведно і керуєш всіма племенами на землі. 6 Нехай славлять Тебе народи, Боже, нехай славлять Тебе народи всі. 7 Земля дає плід свій: благослови нас, Боже, Боже наш. 8 Нехай благословить нас Бог, і нехай бояться Його всі краї землі.

Слава…

 

Псалом 66. [2] Чис. 6, 25. Кол. 1, 15. [4] Рим. 15, 11. [5] Діян. 17, 31. [7] Лев. 26, 4. Пс. 84, 13. [8] Втор. 6, 25.

 

Псалом 67

1 Начальнику хору. Псалом Давида. Пісня. (Пророчий).

2 Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його; нехай побіжать від лиця Його всі ненависники Його. 3 Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого. 4 А праведники нехай звеселяться, нехай радіють перед Богом, нехай святкують у радості. 5 Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, Хто йде, як Переможець. Господь — ім’я Йому, радійте перед лицем Його. 6 Отець сиріт і Суддя вдовиць — Бог, Він у святих оселях Своїх. 7 Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів, а непокірні живуть у гробах. 8 Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю, 9 земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай — від лиця Бога, Бога Ізраїлевого. 10 Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його. 11 Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного. 12 Господь дасть слово тим, що благовістять з великою силою. 13 Царі з військом утікають, утікають, а ті, що сидять вдома, ділять здобич. 14 Коли ж ви оселялися на землях [своїх], то стали мов голубка, у якої крила — як срібло, а пір’я сяє золотом. 15 Коли ж Всевишній розсіяв царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні. 16 Гора Божа — гора велика, гора кріпка, гора висока. 17 Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благоволив жити і буде перебувати на ній вічно? 18 Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч. Серед них Господь на Синаї, у святині. 19 Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа. 20 Господь Бог благословенний; благословенний Господь допоможе нам кожного дня. 21 Бог — Спаситель наш, Бог наш, Бог, щоб спасати. У владі Господа ворота смерти. 22 Бог сокрушить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, хто закам’янів у беззаконні. 23 Сказав Господь: «Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря, 24 щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога». 25 Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти — Цар мій і Бог мій — у святиню. 26 Попереду князі і ті, що співали, за ними — ті, що грали на струнах, а кругом — діви з тимпанами. 27 В церквах благословляйте Бога — Господа від джерел Ізраїлевих. 28 Там Веніамін молодший — князь їхній, князі Іуди — владики їхні, князі Завулонові, князі Неффалимові. 29 Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас. 30 Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари. 31 Утихомир звіра, що в очереті, зібрання биків серед тихих телят — гордих народів, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни. 32 Прийдуть з Єгипту вельможі молитися; Ефіопія простягне руку свою до Бога. 33 Царства землі! Хваліть Бога, оспівуйте Господа, 34 Який зійшов на небо небес превічно. Ось Він дає голосу Своєму голос сили. 35 Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах. 36 Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів; Він дає силу й твердість народу [Своєму]. Благословенний Бог!

Слава…

 

Псалом 67. [2] Чис. 10, 35. [3] Юдиф. 16, 15. [4] Пс. 63, 11. [5] Іс. 40, 3; 57, 14. [6] Пс. 145, 9. Ін. 14, 18. [7] Пс. 112, 9. [8] Вих. 13, 20. Чис. 14, 14. [9] Вих. 20, 18. [10] Іс. 32, 15; 44, 3. Іоїл. 2, 28. [12] Іс. 52, 7. [15] Суд. 9, 48. [17] Пс. 113, 4. [18] Втор. 33, 2. [19] Еф. 4, 10. [21] Втор. 32, 39. 1 Цар. 2, 6. Прем. 16, 13. [23] Чис. 21, 33. [24] Пс. 57, 11. Одкр. 14, 20. [26] Вих. 15, 20. 1 Цар. 18, 6. [27] Пс. 21, 23. Ін. 20, 17. [30] Пс. 71, 10. Іс. 60, 6. [32] Іс. 18, 7. [34] Пс. 28, 3. Зах. 9, 14. Одкр. 4, 5.

 

Псалом 68

1 Начальнику хору. На шошаннимі. Псалом Давида. (Пророчий).

2 Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї]. 3 Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене. 4 Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого]. 5 Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене. 6 Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе. 7 Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже. 8 Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє. 9 Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї. 10 Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене. 11 Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене. 12 Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них. 13 Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино. 14 А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого. 15 Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води. 16 Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині. 17 Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене. 18 Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене. 19 Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене. 20 Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою. 21 Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося. 22 І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом. 23 Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою. 24 Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни. 25 Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх. 26 Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого. 27 Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання. 28 Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою. 29 Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться. 30 А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене. 31 Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою. 32 І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами. 33 Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа. 34 Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх. 35 Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них. 36 Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його. 37 І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.

 

Псалом 68. [2] Іс. 43, 2. [3] Пс. 39, 3; 41, 8. [5] Пс. 34, 19. Іс. 53, 4. Єз. 33, 15. [10] Ін. 2, 17. Рим. 15, 3. [13] Іов. 30, 9. [14] Іс. 49, 8. [15] Пс. 39, 3. [18] Пс. 101, 3. [20] Пс. 43, 16. [21] Мф. 27, 39. Лк. 23, 49. [22] Мф. 27, 34, 48. Ін. 19, 29. [23] Рим. 11, 9. [26] Діян. 1, 20. [27] Іс. 53, 4. [28] Рим. 1, 28. [29] Лк. 10, 20. Флп. 4, 3. Одкр. 3, 5. [33] Пс. 21, 27. [34] Пс. 33, 7. [35] Пс. 147, 1. [36] 1 Кор. 3, 10.

 

Псалом 69

1 Начальнику хору. Псалом Давида. На спомин.

2 Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені. 3 Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї. 4 Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть [мені]: «Добре, добре!» 5 Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!» 6 А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Слава…

 

Псалом 69. [3] Пс. 34, 4. [4] Пс. 34, 21.

 

Псалом 70

(Псалом Давида.)

1 На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік. 2 Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене. 3 Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене. 4 Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене. 5 Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї. 6 В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди. 7 Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія. 8 Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою. 9 Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене. 10 Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою, 11 кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя». 12 Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди. 13 Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї. 14 А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі. 15 Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа. 16 Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже. 17 Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої. 18 І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою. 19 Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе? 20 Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене. 21 Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене], 22 тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів. 23 Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив; 24 і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.

 

Псалом 70. [1] Пс. 30, 2–3. [3] Мф. 4, 6. Лк. 4, 10. [4] Пс. 90, 14. [5] Євр. 2, 13. [6] Втор. 10, 21. Пс. 21, 10. [7] Єз. 12, 6; 24, 27. [8] Пс. 50, 17. [9] Пс. 68, 4. Іс. 46, 4. [12] Пс. 69, 2. [13] Пс. 34, 4. [17] Пс. 76, 12. [18] Іс. 46, 4. [19] Вих. 15, 11. Одкр. 17, 14. [20] Пс. 67, 23. [21] Втор. 32, 39. [22] Пс. 88, 19; 150, 3.

 

Псалом 71

Про Соломона. [Псалом Давида.] (Про Христа).

1 Боже, Суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою. 2 Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх — судом праведним. 3 Щоб гори принесли мир людям, і пагорби — правду. 4 Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя. 5 Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід. 6 Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю. 7 В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць. 8 І заволодіє від моря до моря, і від ріки* — до краю землі. 9 Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі. 10 Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть. 11 І вклоняться Йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому. 12 Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника. 13 Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе. 14 Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його. 15 І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його. 16 Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі. 17 Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його. 18 Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний. 19 І благословеніне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь. 20 Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого.

Слава…

* Євфрат.

 

Псалом 71. [1] Дан. 7, 27. Іс. 11, 5. [2] Іс. 32, 1. [3] 3 Цар. 4, 24. Еф. 2, 14. [4] Пс. 44, 5. Іс. 11, 4. [5] Єр. 31, 36. [6] Суд. 6, 36–37. 2 Цар. 23, 4. [7] Іс. 35, 1. Ос. 14, 6. [8] 3 Цар. 4, 21. [10] Пс. 44, 13. [11] Пс. 21, 30. Одкр. 21, 24. [13] Ін. 5, 7. [15] Іс. 53, 10. Євр. 7, 16. [16] Іс. 27, 6. Ос. 14, 6. Зах. 10, 8. [17] Бут. 12, 3. Гал. 3, 8, 16. [18] 1 Пар. 16, 36. Лк. 1, 68. [19] Іс. 6, 3.

 

Псалом 72

Псалом Асафа.

1 Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем! 2 Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої. 3 Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних. 4 Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні. 5 У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди. 6 Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої. 7 Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця. 8 З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють. 9 До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю. 10 Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею, 11 і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?» 12 І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство. 13 [І я сказав: ] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої; 14 віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?» 15 Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх. 16 І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх. 17 Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього. 18 Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони. 19 Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої. 20 Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм. 21 Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя, 22 я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою. 23 Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою. 24 Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене. 25 Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі? 26 Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки. 27 Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе. 28 А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової].

 

Псалом. 72. [1] Пс. 63, 9. Мф. 5, 8. Ін. 1, 47. [3] Пс. 36, 1. Іов. 21, 7. Єр. 12, 1. [7] Іов. 15, 27. [9] Сир. 13, 28. [11] Пс. 9, 32; 93, 7. [13] Мал. 3, 14. Іов. 9, 30. [18] Іов. 21, 16–17. Притч. 14, 32. [19] Іов. 21, 30. Пс. 51, 7. [20] Іов. 21, 17. Іс. 29, 7. [22] Ін. 12, 16. [23] Ін. 6, 68. [25] Пс. 15, 5. Ін. 4, 14. [26] Плач. 3, 24. [27] Єр. 17, 13. Ос. 7, 13. [28] Як. 4, 8.

 

Псалом 73

Псалом Асафа. (Повчання.)

1 Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого? 2 Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти. 3 Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм! 4 Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших. 5 Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами. 6 Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали. 7 Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого. 8 Сказали вони в серці своїм: «Зруйнуємо їх зовсім». І спалили всі міста зібрань Божих на землі. 9 Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. І нема між нами такого, хто сказав би, доки це буде. 10 Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє? 11 Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх. 12 Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі. 13 Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді. 14 Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським]. 15 Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки. 16 Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце. 17 Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму. 18 Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє. 19 Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця. 20 Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня. 21 Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє. 22 Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день. 23 Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди.

Слава…

 

Псалом 73. [1] Пс. 43, 24. [2] Пс. 67, 17. Іоїл. 3, 16. [4] Єр. 2, 15. [7] 4 Цар. 25, 9. [9] Плач. 2, 9. [13] Вих. 14, 21. [15] Вих. 17, 5–6. Чис. 20, 11. Нав. 3, 13. [17] Бут. 8, 22. Плач. 3, 61. [21] Лк. 11, 27. [22] Іс. 49, 4. Єз. 39, 25.

 

Псалом 74

1 Начальнику хору. Не погуби. Псалом Асафа. Пісня.

2 Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе, і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої. 3 «Коли виберу час, каже Господь, Я буду судити за правдою. 4 Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її». 5 Я кажу нечестивцям: «Не беззаконствуйте!» І до злих: «Не надійтеся на силу свою! 6 Не підносьте високо ріг ваш і [не] говоріть [на Бога] неправду.» 7 Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустелі піднесення. 8 А Бог є Суддя: одного принижує, а іншого підносить. 9 Бо чаша в руці Господній, в ній кипить вино, повне приправ, і Він наливає з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють усі грішники землі. 10 Я ж буду радіти повік, буду співати Богу нашому. 11 Всі роги нечестивців зломлю, і піднесеться сила праведного.

 

Псалом 74. [2] Пс. 9, 2; 43, 2. [4] Пс. 45, 7. [8] Дан. 5, 21. [9] Пс. 59, 5. [11] Лк. 1, 69.

 

Псалом 75

1 Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Асафа. Пісня.

2 Знаний Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його. 3 І була в Салимі оселя Його, і перебування Його на Сионі. 4 Там знищив Він стріли лука, щит і меч і війну. 5 Ти славний, і силою світиш з висот вічних. 6 Не встояли всі нерозумні серцем, заснули сном своїм і не знайшли сили в руках своїх. 7 Від гніву Твого, Боже Якова, заснули кінь і колісниця. 8 Страшний Ти, і хто встоїть перед лицем Твоїм у час гніву Твого? 9 З небес Ти сповістив суд; земля вжахнулась і замовкла, 10 коли встав Бог на суд, щоб спасти всіх пригноблених на землі. 11 І гнів людський обернеться на славу Твою; залишок гніву Ти приборкаєш. 12 Помоліться і віддайте хвалу Господу, Богу нашому; всі, хто навколо Нього, принесуть дари страшному. 13 Він смиряє дух князів, Він страшний для царів землі.

 

Псалом 75. [3] 1 Езд. 1, 3. [4] Пс. 45, 10. Іс. 9, 4. [7] Суд. 5, 22. [9] Одкр. 6, 17. [11] Єз. 28, 22. [12] Пс. 60, 9. [13] 1 Цар. 14, 15. Одкр. 19, 15.

 

Псалом 76

1 Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.

2 Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене. 3 В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи. 4 Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій. 5 Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити. 6 Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих. 7 Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій: 8 невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї? 9 Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід? 10 Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої? 11 І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього». 12 Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої. 13 Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої. 14 Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?! 15 Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою. 16 Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа. 17 Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні. 18 З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли. 19 Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася. 20 Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі. 21 Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.

Слава…

 

Псалом 76. [1] Пс. 38, 1. [3] 2 Пар. 20, 3. Пс. 17, 7; 49, 15. [6] Пс. 142, 5. [7] Іс. 26, 9. [8] Пс. 12, 2; 84, 6. Плач. 3, 31. [10] Мк. 4, 38. [11] Іс. 41, 10. [12] Втор. 32, 7. Пс. 70, 17; 104, 2. [14] Пс. 88, 9. [15] Лк. 1, 51. [16] Вих. 14, 19. [17] Вих. 14, 21. [19] Іов. 37, 5. [20] Іов. 38, 16. Авв. 3, 15. [21] Вих. 14, 15–16.

Кафизма 11 – 20 (Пс. 77 – 151)