| Рахунок місяців |
Назви місяців |
Відповідає місяцям сучасного календаря | |
| у священному році |
у цивільному році |
||
| I | 7 | АВИВ, НИСАН. 30 днів 14. Пасха (Вих. гл. 12; Лев. 23, 5; Числ. 28, 16). 16. Принесення першого снопа жнив ячменю (Лев. 23, 10–14). |
березень – квітень |
| II | 8 | ЗИФ, ІЯР. 29 днів 14. Друга Пасха – для тих, хто не міг зробити першу (Числ. 9, 10 – 12). |
квітень – травень |
| III | 9 | СИВАН. 30 днів 6. П’ятдесятниця (Лев. 23, 16) або свято седмиць (Втор. 16, 9 – 10). Принесення початків жнив пшениці (Лев. 23, 15 – 21) і початків усіх плодів землі (Числ. 28, 26; Втор. 26, 2, 10). |
травень – червень |
| IV | 10 | ФАММУЗ. 29 днів 17. Піст. Взяття Єрусалима (Зах. 8, 19). |
червень – липень |
| V | 11 | АВ. 30 днів 9. Піст. Зруйнування храму єрусалимського (Зах. 8, 19). |
липень – серпень |
| VI | 12 | ЕЛУЛ. 29 днів | серпень – вересень |
| VII | 1 | АФАНИМ, ТИШРІ. 30 днів 1. Свято труб (Числ. 29, 1). Новий рік. 10. День очищення (Лев. 16, 29; 25, 9). 15–22. Свято кущів (Лев. 23, 34–36; Числ. 29, 12–35). |
вересень – жовтень |
| VIII | 2 | БУЛ, МАРХЕШВАН. 29 днів | жовтень – листопад |
| IX | 3 | КИСЛЕВ. 30 днів 25. Свято оновлення (1 Мак. 4, 52–59. Ін 10, 22). |
листопад – грудень |
| X | 4 | ТЕБЕФ. 29 днів | грудень – січень |
| XI | 5 | ШЕВАТ. 30 днів | січень – лютий |
| XII | 6 | АДАР. 29 днів 11. Піст Есфирі (Есф. 4, 16). 14–15. Свято Пурим (Есф. 9, 17–32). |
лютий – березень |
У Біблії священний рік з часу виходу з Єгипту починається з весни, з місяця авив, що означає місяць стиглого колосся (Вих. 13, 4; 12, 2). Це був місяць весняного рівнодення і час дозрівання ячменю (Лев. 23, 10–14). Пізніше він став називатися нисаном. У 14-й день цього місяця, що припадає на повню, святкували Пасху (Вих. гл. 12). Інші місяці назв не мали, про них говорили: другий місяць, десятий місяць тощо. Лише в розповіді про будівництво храму Соломона за участю фінікійців три місяці названі особливо: зиф (місяць цвітіння) – 3 Цар. 6, 1, афаним (місяць бурхливих вітрів) – 3 Цар. 8, 2, і бул (місяць виростання) – 3 Цар. 6, 38; це фінікійські назви. Після полону вавилонського з’явилися ассиро-вавилонські назви місяців: нисан (Неєм. 2, 1), іяр, сиван (Есф. 8, 9), фаммуз або таммуз, ав, елул (Неєм. 6, 15), тишрі, мархешван, кислев або хаслев (Неєм. 1, 1; Зах. 7, 1), тебеф (Есф. 2, 16), шеват (Зах. 1, 7) і адар (Есф. 3, 7). Ті з них, які не зустрічаються в Біблії, відомі за творами Йосифа Флавія (I століття після Р. X.) та за іншими стародавніми джерелами.
Цивільний рік починався і закінчувався восени (порівн. Вих. 23, 16; 34, 22), після збирання врожаю (у місяці тишр`і). У Біблії зустрічається рахунок місяців і за священним, і за цивільним роком.
Початок місяця визначався за появою видимого серпа нового місяця; цей день, новомісяччя, був святковим (Числ. 10, 10; 28, 11). Від одного місяця у повні до іншого минає 29,5 доби, тому місяці мали тривалість у 29 і 30 днів поперемінно. 12 місячних місяців складають рік у 354 дні, що на 11 днів менше за сонячний рік. За три роки різниця між місячним і сонячним роком складе цілий місяць, тому приблизно раз на три роки додавався 13-й місяць і виходив рік тривалістю в 384 дні. Це робилося для того, щоб авив залишався весняним місяцем.
У наведеній таблиці зазначені назви місяців у священному і цивільному році (тобто перший місяць, другий і далі), а також давні (ханаанські та фінікійські) і які з’явилися після полону (ассиро-вавилонські) назви у тому вигляді, в якому вони наведені в даній Біблії. Позначено кількість днів у місяці, перелічені біблійні свята і пости і показано приблизну відповідність біблійних місяців сучасним.
Дні тижня, крім суботи (шабат), особливих найменувань не мали, якщо не рахувати грецької назви дня перед суботою – параскев`и, що означає „приготування” (до дня спокою – суботи), яка існувала в елліністичну епоху. Тиждень завершувався суботою, тому “день перший” (після суботи, див. Мф 28, 1) відповідає нашій неділі, “день другий” – понеділку тощо.
День (у значенні доби) починався з заходу сонця, тобто з пізнього вечора. У давнину як ніч, так і день поділялися на три частини: ніч – на першу, другу і третю стор`ожі (Суд. 7, 19), а день – на ранок, полудень і вечір (Пс. 54, 18). Пізніше, з часів римського панування, ніч ділилася на чотири стор`ожі (Лк 12, 38; Мф 14, 25), і ввійшло у вжиток поняття “година” – дванадцята частина дня або ночі (Мф 20, 1–8; Діян. 23, 23).