Глава 1
1 Павло, в’язень Iсуса Христа, i Тимофiй брат Филимоновi улюбленому i спiвробiтниковi нашому, 2 і Апфiї‚ сестрi улюбленiй, та Архиповi, сподвижниковi нашому, i домашнiй твоїй церквi: 3 благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.
4 Дякую Боговi моєму, завжди згадуючи про тебе в молитвах моїх, 5 коли чую про твою любов i вiру, яку маєш до Господа Iсуса i до всiх святих, 6 щоб спiльнiсть вiри твоєї стала дiяльною у пiзнаннi всякого у вас добра у Христi Iсусi. 7 Бо ми маємо велику радiсть i втiшення в твоїй любовi; тому що тобою, брате, заспокоєнi серця святих.
8 Тому, маючи велике у Христi дерзновення наказувати тобi, що треба, 9 любови заради краще прошу, не хто iнший, як я, Павло старець, а тепер i в’язень Iсуса Христа; 10 прошу тебе за сина мого Онисима, котрого я зродив у кайданах моїх. 11 Вiн був колись непотрiбний для тебе, а тепер потрiбний тобi i менi; я повертаю його тобi, 12 а ти прийми його, як моє серце. 13 Я хотiв при собi затримати його, щоб вiн замiсть тебе послужив менi в кайданах за благовiстя; 14 але без твоєї волі нiчого робити не хотiв, щоб добре дiло твоє було не вимушене, а добровiльне. 15 Бо, можливо, вiн для того тимчасово вiдлучився, щоб ти прийняв його назавжди, 16 вже не як раба, але вище за раба, брата улюбленого, особливо менi, а тим бiльше тобi, i за плоттю, i в Господi. 17 Отже, якщо ти маєш єднання зi мною, то прийми його, як мене. 18 Коли ж вiн чимось образив тебе або винен, зарахуй це менi. 19 Я, Павло, написав моєю рукою: я віддам; не кажу тобi про те, що ти і самого себе менi винен. 20 Так, брате, дай менi скористатися тобою у Господi; заспокой моє серце у Господi. 21 Надiючись на твою слухнянiсть, я написав тобi, знаючи, що ти зробиш i бiльше, нiж кажу. 22 Одночасно приготуй для мене i примiщення, бо сподiваюся, що вашими молитвами я буду дарований вам.
23 Вiтають тебе Епафрас, співв’язень мій у Христі Iсусі, 24 Марк, Аристарх, Димас, Лука — спiвробiтники мої.
25 Благодать Господа нашого Iсуса Христа з духом вашим. Амiнь.